Постановление суда № 38820421, 07.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м. Київ К/9991/68092/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р.

у справі №2а-3902/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудскло»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування наказу, визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудскло» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач) про скасування наказу, визнання дій неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р., позовні вимоги задоволено: скасовано наказ від 09.03.2011 р. №160; визнано неправомірними дії податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

09.03.2011 р. податковим органом прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій, яке оформлено наказом №160.

На виконання вказаного наказу податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правильності відображення даних декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року - січень 2011 року, про що складено акт від 11.03.2011 р. №330/18-0-12/33827563.

Фактичною підставою для проведення спірної позапланової документальної перевірки позивача слугував акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електробитприбор» від 25.02.2011 р. №834/182/32136050, в якому зазначено, що взаємовідносини останнього по поставці товарів контрагентам (у т.ч. ТОВ «Промбудскло») мають ознаки нікчемності.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених у цій статті обставин.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України).

Фактичною підставою для проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки податковий орган зазначив: 1) незначний штат працюючих при тому, що статутна діяльність потребує більшої кількості людей; 2) наявність в штаті тільки керівних посад; 3) перед укладанням угоди на значну суму відбувається зміна керівників підприємства; 4) перешкоджання отримання вхідної кореспонденції, створення умов для ускладнення або унеможливлення встановлення характеру діяльності або місцеперебування керівників; 5) недопуск фахівців контролюючого органу до проведення документальних перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості правової підстави для призначення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідачем у спірному наказі зазначений п.75.1 ст.75 та ст.79 Податкового кодексу України.

У той же час, судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено те, що жодна з перелічених податковим органом обставин не визначена законодавцем як підстава для прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, аналізуючи приписи ст.78 Податкового кодексу України, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як 1) отримання платником податків письмового запиту податковим органом з приводу надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких письмових пояснень; 2) сплив 10 робочих днів з дня отримання платником податків запиту податкового органу.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідний запит було складено відповідачем 09.03.2011 р. №987/10/18-016, за яким платник податків був запрошений до податкового органу для проведення перевірки на 29.12.2010 р.

При цьому, у цей же самий день відповідачем було прийнято наказ №160 від 09.03.2011 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Отже, позивача було позбавлено права своєчасної подачі до податкового органу наявних первинних документів для проведення позапланової перевірки.

Відтак, зважаючи на той факт, що обов'язковою умовою, відповідно до вимог п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для призначення та проведення перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, а також враховуючи, що представником відповідача не було надано належних доказів направлення позивачу або отримання останнім письмового запиту, суди попередніх інстанцій правомірно вказали на те, що підстави для призначення документальної позапланової перевірки позивача були відсутні.

Таким чином, недотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, дає підстави для висновків про безпідставність прийняття податковим органом наказу на підставі якого її було проведено та наявності підстав для його скасування, а також визнання неправомірними дій податкового органу по проведенню такої перевірки.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р. у справі №2а-3902/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.