Постановление суда № 38808521, 15.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7001/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнов А.М., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Лебедвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову № 36026510 від 21.01.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 22.07.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, 05.03.2002 року між ПП ВКК «Юлія-Ю» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення НОМЕР_1 загальною площею 76,10кв.м. в АДРЕСА_2.

Також, між АКБ СР «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №013/279-1 від 05.06.2007 року. Предметом даного договору є передача Іпотекодавцем Іпортекодержателю нежилого приміщення НОМЕР_1 (в літ. А) загальною площею 76,10кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 в якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредиту № 40.29-48/225 від 05.06.2007.

Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ковальчук СІ І. було вчинено виконавчий напис № 9153 від 31.10.2012 року на іпотечному договорі № 013/279-] від 05.00.2007 року щодо звернення на стягнення нежилого приміщення НОМЕР_1 (в літ. Л) загальною площею 76,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 й належить на праві власності ОСОБА_2

В зв'язку з чим, ПАТ «Укрсоцбанк» на адресу Головного управління юстиції у м. Києві було подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-Х1У (надалі по тексту - Закон №606) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону №606 підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчою збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу:

8) рішення інших органів^державної влади, якщо їх виконання за законом покладено па державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Частиною 1 ст.19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного її статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення:

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого напису №9153 від 31.10.2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2013 ВП №36026510.

Зазначену постанову направлено на адресу ОСОБА_2 про що свідчить супровідний лист від 21.01.2013 року № 506/2 та копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених ним Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з абз. 6 ч. 3 ст. 5 зазначеного Закону державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Частиною 6 ст. 24 Закону №606 встановлено, що за заявою стягувана, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням "такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст.55 зазначеного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Таким чином, на державного виконавця покладено обов'язок щодо неупередженого своєчасного та повного вжиття заходів примусового виконання рішень, зокрема за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення накладати арешт на майно боржника та оголошувати заборону на його відчуження, шляхом винесення відповідної постанови.

В зв'язку з чим, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.01.2013 року ВП № 36026510 нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, й належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Зазначену постанову було направлено на адресу ОСОБА_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону №606 копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст.31 даного Закону №606 визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчим провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження чий відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документ стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листам повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчої о провадження, якщо йому надіслано постанов} про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження було направлено на адресу боржника, зазначену виконавчому написі приватного нотаріуса, а саме: АДРЕСА_1. Адреса співпадає з адресою місця проживання, що зазначена в позовній заяві.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем дотримано норм Закону №606 в частині направлення оскаржуваних постанов на адресу позивача.

Щодо визнання незаконним та скасування акту опису та арешту майна серії 506 №2, колегія суддів зазначає наступне.

Вимогою державного виконавця від 13.03.2013 року № 506/2 було запропоновано ОСОБА_2 забезпечити свою явку або її представників 21.03.2013 року о 14:00 для здійснення опису майна боржника за адресою: нежиле приміщення НОМЕР_1 (літ. «А»), загальною площею 76.10кв.м.. що знаходиться за адресою в АДРЕСА_2. Зазначену вимогу направлено адресу місця проживання ОСОБА_2

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві 21.03.2013 складено акт опису й арешту майна серії 506 №2, яким описано - накладено арешт на майно, а саме: нежиле приміщення НОМЕР_1 в літ. «А» загальною площею 76,10кв.м., цокольний поверх, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_2 та/або її представник для здійснення опису й арешту майна не з'явились, що зафіксовано даним актом.

Враховуючи викладені обставини, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії від подача є законними та обґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С