Решение № 3880397, 16.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 11/1405

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача –Луніна К.В., Дмитрієнко В.П. за довіреностями, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тайфун-2000" до приватного підприємства "Тесей-Центр" про стягнення 79810 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 79810 грн. боргу за поставлений, на умовах укладеного сторонами договору товар з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 02 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тайфун-2000" "Агро-Союз-Черкаси" ( позивач ) та приватним підприємством "Тесей-Центр" ( відповідач ) договору №34 позивач поставив відповідачу товар, за який останній повного розрахунку не провів.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у позові.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання повторно не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору №34 від 02 січня 2008 року позивач поставив відповідачу товар, а саме продукти харчування на загальну суму 69143 грн. 04 коп., що підтверджується видатковими накладними №2541 від 26.10.2008 р., №2711 від 16.11.2008 р., №2600 від 02.11.2008 р.

Згідно п. 2.2 договору, відповідач був зобов’язаний здійснювати оплату товару на протязі 14 календарних днів з дати поставки товару. Відповідно до п. 4.5 договору, датою поставки товару являється дата, вказана в видатковій накладній на поставку товару.

Однак відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого заборгував позивачу за поставлений товар 69143 грн. 04 коп.

Крім того, за несвоєчасний розрахунок відповідачу була нарахована пеня у відповідності до п. 6.2 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки по день повного виконання зобов’язання, що становить 5403 грн. 05 коп.

Також відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 4588 грн. 90 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 674 грн. 91 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 712 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договору №34 від 02 січня 2008 року. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 69143 грн. 04 коп.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 5403 грн. 05 коп., інфляційні збитки в розмірі 4588 грн. 90 коп. та 3% річних, що становлять 674 грн. 91 коп. Розрахунок зроблено вірно.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Тесей-Центр", 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 129, код 25212335 на товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тайфун-2000", 61051, м. Харків, вул. Клочківська, 339, код 34332879 –69143 грн. 04 коп. боргу, 5403 грн. 05 коп. пені, 4588 грн. 90 коп. інфляційних, 674 грн. 91 коп. річних, 799 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 313 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань