№ 38787309, 21.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1984/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді - Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, Центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, Центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання дій протиправними щодо відмови у реєстрації транспортного засобу та зобов'язання вчинити певні дії шляхом постановлення на державний облік марки АУДІ А-8, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

В судовому засіданні 21.05.2014 року представником позивача не було заявлено клопотань про витребування додаткових письмових доказів чи допиту свідків по справі, представник відповідачів був сповіщений належним чином по день, час та місце слухання справи (а.с.66), але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому, згідно положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в справі доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідачі згідно ст.1 Закону України «Про міліцію» є місцевими підрозділом центрального органу державної влади та її посадовою особою, яким ст.11 Закону України «Про міліцію», ст.34 Закону України «Про дорожній рух» надані повноваження щодо здійснення державної реєстрації транспортних засобів, а тому спори щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.1 ч.2 ст.17,104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позивач є власником автомобіля марки АУДІ А-8, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 06.03.2012 року, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 03.07.2012 року (а.с.6,7).

17.02.2014 року представником позивача адвокатом ОСОБА_3 була подана заява №128 (а.с.51-52) про реєстрацію за позивачем за принципом «єдиного вікна» автомобіль марки АУДІ А-8, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

До зазначеної заяви були надані підстави набуття позивачем права власності на автомобіль ухвала Малиновського районного суду м.Одеси від 06.03.2012 року, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 03.07.2012 року (а.с.6,7), а також докази відсутні арешту майна - постанова державного виконавця від 13.11.2013 року ВП №20816390 (а.с.50) про звільнення цього транспортного засобу з-під арешту.

06.03.2014 року за вихідним №412-479 (а.с.10) Центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області надіслав на адресу позивача листа, яким відмовив у здійсненні державної реєстрації приналежного йому транспортного засобу за принципом «єдиного вікна» з посиланням на те, що станом на 05.03.2014 року вказаний автомобіль був знятий з реєстрації Центром №6 м.Києва у зв'язку із скасуванням реєстрації на підставі службової телеграми УДАІ МВС України від 12.03.2012 року №5077 (первинна реєстрація за підробними документами), окрім того, цей транспортний засіб перебуває у розшуку, вчинена заборона відчуження, накладено арешт.

Представник позивача вважає вказану відмову протиправною, оскільки на час подання заяви не існувало будь-яких перешкод чи обмежень відносно реєстрації вказаного транспортного засобу за позивачем на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 06.03.2012 року, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 03.07.2012 року.

Розглянувши надані представниками сторін письмові докази та письмові заперечення представника відповідача суд приходить до висновку про протиправність вчинених дій щодо відмови позивачу у реєстрації за ним транспортного засобу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.199 року № 3353-XII (далі Закон України № 3353-XII) державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Частиною 7 ст. 34 Закону України № 3353-XII передбачено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року в редакції від 13.02.2012 р. № 87, затверджено «Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Зазначений у п. 8 Порядку № 1388, перелік документів є вичерпним та документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; вантажна митна декларація на паперовому носії або електронна вантажна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускається.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Таким чином, заява представника позивача від 17.02.2014 року №128 та подані ним документи відповідали наведеним вище приписам та були достатніми для здійснення заявленого транспортного засобу за позивачем.

Зазначені у відповіді від 06.03.2014 року за вихідним №412-479 (а.с.10) підстави для відмови не є законними та ґрунтовними з огляду на наступне.

Посилання органу реєстрації на скасування державної реєстрації цього транспортного засобу Центром №6 м.Києва 24.03.2012 року згідно службової телеграми УДАІ МВС України від 12.03.2012 року №5077 не може бути підставою для відмови у реєстрації транспортного засобу, оскільки підстави для виникнення у позивача права власності на цей транспортний засіб виникли після цього (після 12.03.2012 року) - ухвала Малиновського районного суду м.Одеси від 06.03.2012 року, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 03.07.2012 року.

За таких обставин, орган реєстрації повинен був надавати оцінку поданим представником позивача разом із заявою правовстановлюючим документам, оскільки службова телеграма УДАІ МВС України від 12.03.2012 року №5077 не могла їх стосуватись, оскільки стосувалась обставин первинної реєстрацій транспортних засобів у м.Нікополі Дніпропетровської області у 2003 році.

Послання на наявність заборони на відчуження, знаходження у розшуку цього транспортного засобу спростовується постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Дарницького районного управління юстиції у м.Києві від 13.11.2013 року ВП №20816390 (а.с.50), якою вказаний транспортний засіб звільнений з-під арешту та постановою Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2010 року по справі №1-63/10 (а.с.30-31), якою особи звільнені від покарання за строками давнини притягнення до відповідальності та скасована постанова старшого слідчого прокуратури м.Нікополя від 23.09.2005 року (а.с.25-29) про накладення арешту на речові докази та заборону їхнього відчуження, в тому числі й на спірний транспортний засіб, що підтверджується листом Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2012 року №12166 (а.с.32).

Таким чином, жодна з наведених органом реєстрації транспортних засобів підстав для відмови у реєстрації транспортного засобу на позивача за заявою його представника від 17.02.2014 року №128 не знайшло свого підтвердження та обґрунтування.

Не змінює цього висновку й посилання представника відповідача у власних запереченнях проти позову від 17.04.2014 року №7/ю-150 (а.с.37-38) на постанови Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17.12.2013 року по справі №21-422а-13 (а.с.43-45) та від 22.10.2013 року по справі №21-104а13 (а.с.46-48), оскільки висновки суду стосуються законності дій органу державної реєстрації транспортних засобів щодо скасування державної реєстрації транспортних засобів на підставі п.40 Порядку №1388, у разі встановлення відсутності доказів сплати митних податків та зборів під час першої реєстрації транспортних засобів, а тому, згідно положень ст.244-2 КАС України, вказані судові рішення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки предметом розгляду цієї справи не є правомірність скасування державної реєстрації транспортного засобу, яка вчинена Центром №6 м.Києва 12.03.2012 року.

Оскільки дії Центру №2 щодо відмови позивачу у реєстрації приналежного йому транспортного засобу, які оформлені листом від 06.03.2014 року за вихідним №412-479 не ґрунтуються на законі, відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, вони є протиправними, в зв'язку із чим, підлягають визнанню такими судом на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Враховуючи, що представником позивача разом із заявою від 17.02.2014 року №128 були подані всі необхідні документи для здійснення державної реєстрації вищенаведеного транспортного засобі, які передбачені п.8 Порядку №1388 та йому було протиправно відмовлено у цьому, суд на підставі положень ч.2, ч.3 ст.162 КАС України вважає за необхідне ухвали ти рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Управління ДАІ ГУ МВС України в Одеській області зареєструвати за позивачем транспортний засіб за принципом «єдиного вікна».

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Центру №2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси щодо відмови позивачу у реєстрації за принципом «єдиного вікна» автомобіля марки АУДІ А-8, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, оформлену листом від 06.03.2014 року №412-479.

3. Зобов'язати Управління ДАІ Головного управління МВС України в Одеській області зареєструвати за принципом «єдиного вікна» за ОСОБА_1 автомобіль марки АУДІ А-8, 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за заявою його представника від 17.02.2014 року №128 на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 06.03.2012 року, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 03.07.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.