Решение № 3878088, 09.06.2009, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

09.06.2009

Справа №2-31/2003-2009

За позовом – Приватного підприємства „Баядєра” (84646, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2; 95047, АРК, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10; ЗКПО 13491057)

до відповідача – Приватного підприємства „Міраж” (97407, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 89; 97400, м. Євпаторія, вул. Полтавська, 5-а; ЗКПО 22304002)

про стягнення 2368,68 грн.

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Гуріна Г.І., дов. у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Приватне підприємство „Баядєра” звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача Приватного підприємства „Міраж” про стягнення заборгованості по сплаті за договором поставки продукції в сумі 2070,11 грн., пені 183,74 грн., 15% річних в сумі 114,83грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №1327 від 15.10.2007р. щодо сплати поставленого товару, внаслідок чого відповідач повинен сплатити суму заборгованості, а також відповідно до розділу 7 договору пеню та 15% річних.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, надання доказів в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому розгляді справи, подання відзиву та доказів на позов, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007р. між Приватним підприємством «Баядєра» (Постачальник) та Приватним підприємством «Міраж» (Покупець) укладений договір №1327 поставки, згідно якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, Постачальник зобов’язується передати, а Покупець зобов’язується прийняти та сплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (товар).

Згідно п.1.2 договору найменування, асортимент та кількість товару відображається у видаткових накладних, які підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.

Згідно п.п.4.1, 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару на протязі 17 календарних днів з дати поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівкової формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в іншій формі та способом, які не заборонені діючим законодавством України, за умовою попереднього узгодження форми та способу розрахунків з Постачальником.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав партію товару (алкогольну продукцію) за видатковою накладною №279521 від 24.10.08р. на загальну суму 2564,40грн. Проте свої зобов’язання відповідно до умов договору поставки відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 2070,11грн.

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 15 % річних від суми заборгованості відповідно до ст.625 ЦК України. Пеня, 15% річних нараховуються до повного виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, згідно розрахунку до позову, нарахована пеня за договором в сумі 183,74грн. за період з 10.11.08р. по 25.03.09р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також 15% річних в розмірі 114,83грн. від суми заборгованості (а.с.35).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов’язання за договором №1327 від 15.10.2007р. не виконав, на вимогу позивача суму боргу не сплатив і станом на 18.05.09р. має борг перед позивачем у сумі 2070,11грн., а відтак повинен сплатити відповідачу окрім суми основного боргу пеню в розмірі 183,74грн. та 15% річних від простроченої суми в розмірі 114,83грн.

Стаття ст.526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Міраж” (97407, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 89; 97400, м. Євпаторія, вул. Полтавська, 5-а), (р/р 26002307615011, в КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ОКПО 22304002) на користь Приватного підприємства „Баядєра” (84646, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2; 95047, АРК, м. Сімферополь, вул. Хімічна, 3/10), (р/р 26000301009201 у філії АБ «Південний» м.Сімферополь, МФО 384652, ОКПО 13491057) 2070,11грн. основного боргу, 183,74 грн. пені, 114,83 грн. 15% річних, 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Привалова А.В.