Решение № 3877505, 21.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа№ 30/82

За позовом: ТзОВ “Едемс”, м. Львів

До відповідача: ДП „Єврогурт” ТзОВ „УРС”, м. Львів

Суддя Н.Мороз

Сума 54653,72 грн.

Представники:

від позивача –Нагорний А.М.

від відповідача – н/з

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м. Львів до дочірнього підприємства „Єврогурт” товариства з обмеженою відповідальністю „УРС”, м. Львів про стягнення 54653,72 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 06.04.2009 р. призначив розгляд справи на 07.05.2009 р.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, витребування додаткових доказів та у зв”язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався ухвалою суду.

Представник позивача 21.05.2009р. в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з”явився, вимог ухвал суду від 06.04.2009р., 07.05.2009р. не виконав, проте подав клопотання №29 від 21.05.2009р. про відкладення розгляду справи у зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання. Однак, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки представлених позивачем доказів є достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач зобов”язався здійснити поставку відповідачу товару, а відповідач в свою чергу, прийняти товар та оплатити його вартість.

Належне виконання позивачем зобов”язання підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (в матеріалах справи).

Отже, внаслідок отримання відповідачем товару згідно з вищезазначеними накладними, у відповідача виникло зобов’язання, зміст якого зводився до оплати вартості товару (зобов’язання, без вказівки на термін його виконання).

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач зазначає, що відповідачем належним чином договірні зобов"язання не виконано, оплату за надані послуги проведено частково, у зв”язку з чим за відповідачем числиться заборгованість в сумі 54653,72 грн. Дана обставина відповідачем не заперечена та підтверджена двостороннім актом звірки розрахунків станом на 01.02.2009р. (в матеріалах справи).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою слід вважати направлену позивачем на адресу відповідача претензію №3 від 20.01.2009р. на адресу відповідача, проте останній жодних дій, направлених на виконання зобов”язання не вчинив, як і не заперечив факту отримання товару.

Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити повністю.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.11,509,526,598,639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.33, 43, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „Єврогурт” товариства з обмеженою відповідальністю „УРС”, м. Львів, вул.Каховська,34 (р/р 26009301507 у Львівському міському відділенні ВАТ „Ощадбанк” м. Львів, МФО 385048, ЄДРПОУ 20826400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м. Львів, вул.Бузкова,2 (р/р 26001615097701 в ЛОФ „Укрсоцбанк” м. Львів, МФО 325019, ЄДРПОУ 32181543) –54653,72 грн. боргу, 546,54 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя