№ 38771290, 26.03.2014, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/8830/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

при секретарі Максименко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання неправомірним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування розпорядження, покликаючись на те, що йому на праві приватної спільної часткової власності 12/50 частки будинку АДРЕСА_1 частки будинку належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 У 2012 році він розпочав капітальний ремонт належної йому частини будинку, про що повідомив головного інженера ЛКП «Граніт». 29 травня 2013 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради прийняла розпорядження №308, яким зобов'язала його демонтувати самочинно здійснені прибудови під літ. «а-1», «а'-1», «а'''-1» в будинку АДРЕСА_1, які зазначені в технічному паспорті, виготовленому ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 28 серпня 2012 року. Вважає, що при здійсненні прибудови та надбудови його діями не було порушено права інших співвласників будинку чи будівельні норми. Просить визнати неправомірним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №308 від 29 травня 2013 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ст. 128 КАС України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №308 від 29 травня 2013 року «Про самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1», зобов'язано ОСОБА_1, співвласника буд. АДРЕСА_1, в термін до 10 серпня 2013 року демонтувати самочинно здійснені прибудови під літ. «а-1» розміром 3,33х5,26м, під літ. «а'-1» розміром 2,97х4,52м, надбудову другого поверху під літ. «а'''-1» площею 95,8 м.кв. в буд. АДРЕСА_1, які зазначені в технічному паспорті, виготовленому ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 28 серпня 2012 року. /а.с. 45/

Згідно витягу про державну реєстрацію прав №33265608 від 22 лютого 2012 року 12/50 частки будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності та згідно витягу про державну реєстрацію прав №33417518 від 07 березня 2012 року 19/50 частки будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності, що також стверджується технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1. /а.с. 16,18,31/

Згідно довідки №2/14762 від 21 січня 2014 року ОКП «БТІ та ЕО» ОСОБА_2 станом на 21 лютого 2012 року належала прибудова під літ. «а-1», ОСОБА_1 належала прибудова під літ. «а'-1».

Відповідно до ч. 1 ЦК ст. 376 України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Однак, згідно оскаржуваного рішення Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, без розмежування площ та розмірів здійсненого самочинного будівництва та без врахування нерухомого майна, яке перебуває у приватній власності позивача, його безпідставно, на думку суду, зобов'язано демонтувати прибудову «а-1» в цілому, що є безспірним порушенням майнових прав та інтересів позивача ОСОБА_1, як дійсного власника прибудови «а'-1» до будинку АДРЕСА_1.

Більш того, в оскаржуваному розпорядженні Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, позивача ОСОБА_1 зобов'язано демонтувати також і прибудову під літерою «а-1», яка взагалі не належала та, на даний час, не належить позивачу ОСОБА_1, а перебуває у власності ОСОБА_2, що беззаперечно призвело до грубого порушення майнових прав та інтересів ОСОБА_2 /а.с. 47/

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, визнати неправомірним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №308 від 29 травня 2013 року.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 128, 160-162, 167 КАС України, ст.ст. 321, 357, 376, 391 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року із наступними змінами, Положенням «Про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради» затвердженим рішенням Львівської міської ради № 117 від 27 лютого 2009 року, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №308 від 29 травня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення

Суддя /підпис/ Ліуш А.І.

Копія вірна.

Суддя: Ліуш А.І.