Решение № 38746273, 15.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.14р. Справа № 904/1921/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопак", м. Луцьк Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у сумі 40 919,49 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопак" звернулось до господарського суду з позовом у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан" на свою користь суму основного боргу у розмірі 39 000,00 грн., пеню у розмірі 1 305,70 грн., 3% річних у розмірі 301,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 312,47 грн., загалом у сумі 40 919,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару від 15.11.2013 року щодо оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, на яку позивач відповідно нарахував штрафні санкції.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

13.05.2014 року до господарського суду від позивача надійшла заява, у якій останній просить розгляд справи проводити без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопак".

Відповідач додатково повідомлений телефонограмою від 04.04.2014 року та телефонограмою від 14.05.2014 року про місце і час розгляду справи, яку отримала працівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан" ОСОБА_1

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також згідно п. 3.9.1-1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 у випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони.

Відповідач у судові засідання, призначені для розгляду справи, не з'явився, відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 08.04.2014 року на 23.04.2014 року та з 23.04.2014 року на 15.05.2014 року.

У судовому засіданні 15.05.2014 року прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопак" (постачальник) та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан" (покупець) уклали договір поставки товару (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у певний термін належний йому товар у власність покупцеві, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Найменування товару: мішки паперові (п. 1.2.Договору).

Строк дії Договору передбачений п. 9.1. Договору, відповідно до якого даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 року, а у частині оплати поставленого товару і відповідальності за прострочення оплати вартості поставленого товару - до повного погашення заборгованості за отриманий товар.

Ціна на товар, що поставляється за цим Договором, може змінюватись, про що постачальник повідомляє покупця до моменту здійснення поставки товару. Після прийняття заявки на поставку товару до виконання, покупець не має права змінювати ціну на товар. Загальна вартість цього Договору визначається згідно накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Строк оплати товару, який поставляється за даним Договором зазначений у п. 3.1. Договору, згідно якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі постачальником товару покупцеві.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що факт сплати покупцем вартості товару підтверджується банківським витягом з банку продавця про списання коштів на розрахунковий рахунок останнього. Датою сплати вартості товару вважається дата, коли сума, що підлягає сплаті за даним Договором списується з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.1. Договору кількість товару, що поставляється, асортимент, ціна за одиницю товару (у відповідності до прайс-листа) вказуються в накладній, складеної на підставі письмової заявки покупця, яка є невід'ємною частиною цього Договору, при цьому сторони домовилися при направленні заявки на постачання товару дотримуватися наступної процедури (п. 2.1.1.) Договору:

Заявку на поставку товару покупець зобов'язаний передати за допомогою кореспонденції (по факсу, листа поштою, за допомогою електронної пошти) або вручити за підписом уповноваженої особи покупця, в якій вказується:

а) загальна назва товару;

б) асортимент товару, що поставляється;

в) кількість товару;

г) ціна за одиницю товару (виходячи з цін постачальника на дату подання заявки).

Згідно п.п. 2.6.-2.7. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що засвідчується в накладній, яка підписана уповноваженими представниками сторін.

Зобов'язання щодо поставки товару вважається виконаним постачальником з моменту передачі товару покупцю, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Покупець зобов'язаний підтверджувати повноваження осіб, що здійснюють приймання товару від імені покупця в повній відповідності з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року за № 99, якщо інше не встановлено чинним на дату поставки товару законодавством України.

Відповідно до п. 2.2. Договору умови постачання викладені у відповідності з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (правила Інкотермс) у редакції 2000 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також передбачених умов цього Договору.

На виконання умов договору поставки товару від 15.11.2013 року позивач відповідно до заявки відповідача поставив останньому товар на суму 39 000,00 грн.

На підтвердження наведеного факту позивач надав до суду належним чином завірену копію заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан" від 15.11.2013 року, за якою відповідач просить виготовити та відвантажити мішки паперові у кількості 15 000 штук. Заявка підписана генеральним директором підприємства відповідача та скріплена печаткою останнього.

Також позивач надав до суду належним чином завірну копію видаткої накладної № РН-0000272 від 15.11.2013 року, за якою позивач поставив, а відповідач отримав мішки паперові у кількості 15 000 штук, дана видаткова накладна підписана уповноваженими особами позивача та відповідача, засвідчена печатками підприємств. Отримання товару від позивача відповідачем підтверджене довіреністю № 87 від 15.11.2013 року, яка оформлена належним чином, та копія якої теж надана позивачем до суду.

Додатково позивач надав до суду належним чином засвідчену копію товарно-транспортної накладної № 263 від 15.11.2013 року, яка теж слугує доказом поставки товару позивачем відповідачу на суму 39 000,00 грн.

У зв'язку з неоплатою відповідачем, згідно умов Договору, поставленого позивачем товару, 19.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 19/02 з вимогою про оплату зазначеного товару у сумі 39 000,00 грн., претензія отримана працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан" 25.02.2014 року, про що свідчить надана позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, враховуючи отримання даної претензії відповідачем, відповідь на неї останній не дав.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки товару від 15.11.2013 року, неоплату відповідачем товару у сумі 39 000,00 грн., який поставлений позивачем відповідачу, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна № РН-0000272 датована 15.11.2013 року, згідно п. 3.1. покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі постачальником товару покупцеві, відтак строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно наведеної вище видаткової накладної є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 39 000,00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 39 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

За умовами п. 7.4. Договору у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за період прострочення оплати з 16.12.2013 року по 20.03.2014 року у сумі 1 305,70 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку пені та встановлено, що позивач помилився у початковому дні прострочення (оскільки 15 грудня - останній 30-й день оплати є вихідним, то останнім днем оплати є 16 грудня 2013 року), тому період прострочення починається з 17 грудня 2013 року. Однак, незважаючи на це, розмір пені, що підлягає стягненню за період з 17.12.2013 року, становить 1 305,70 грн., як і зазначає позивач.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення оплати з 16.12.2013 року по 20.03.2014 року у сумі 301,32 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку 3% річних та встановлено, що позивач помилився у початковому дні прострочення (оскільки 15 грудня - останній 30-й день оплати є вихідним, то останнім днем оплати є 16 грудня 2013 року), тому період прострочення починається з 17 грудня 2013 року. Однак, незважаючи на це, розмір пені, що підлягає стягненню за період з 17.12.2013 року, становить 301,32 грн.

Оскільки прострочення оплати товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені пеню за період прострочення оплати з 16.12.2013 року по 20.03.2014 року у сумі 1 305,70 грн. та 3% за період прострочення оплати з 16.12.2013 року по 20.03.2014 року у сумі 301,32 грн.

Також позивач просить стягнути на свою користь індекс інфляції, розрахованої від суми боргу за товар поставлений із застосуванням індексів інфляції за січень 2014 року - лютий 2014 року у сумі 312,47 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку індексу інфляції, тому вимога позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 193, 199 Господарського кодексу України, статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 98, ідентифікаційний код 32293587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопак" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, буд. 2, ідентифікаційний код 38079082) заборгованість у розмірі 39 000,00 грн., пеню у розмірі 1 305,70 грн., 3% річних у розмірі 301,32 грн., втрати від інфляції у розмірі 312,47 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний