Решение № 38745743, 14.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.14р. Справа № 904/2134/14

За позовом комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7201,71грн.

Суддя Петренко І.В.

Представники:

Від позивача: представник Чечет Т.С. - довіреність № 4053 від 29.02.13р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 7201,71грн. (з яких 6946,49грн. - основної заборгованості; 142,87грн. - три відсотки річних; 112,35грн. - пені).

Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії №858 від 22.10.12р., на виконання умов якого позивач в період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року виробляв та постачав теплову енергію на об'єкт відповідача, а останній всупереч положенням договору не сплачував вартість відпущеної теплової енергії, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка і стала підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду матеріалів позовної заяви за вих.№1311 від 02.04.14р. господарський суд ухвалою від 03.04.14р. порушив провадження у справі та прийняв позовну заяву до розгляду. Справу призначив до слухання на 24.04.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними штампами суду з відміткою про відправлення ухвал суду від 03.04.14р. та від 24.04.14р., які містять вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, а саме 04.04.14р. та 27.04.14р. відповідно, підпис працівника, який її здійснив. Господарський суд констатує, що повідомив відповідача про час та місце розгляду справи належним чином шляхом виконання вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України та з додержанням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом державної судової адміністрації України 20.02.13р. у м. Києві за № 28.

Суд розгляд справи відкладав з 24.04.14р. на 13.05.14р.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.12р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 858 про постачання теплової енергії (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 2.1 якого теплопостачальне підприємство (позивач) бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.2 договору обсяг теплової енергії для потреб визначений додатком №1, визначається розрахунковим способом з використанням "Норм та вказівок" та є динамічною величиною, яка змінюється під впливом температурних показників та інших суттєвих факторів, які сторони в момент укладення договору не в змозі передбачити. Розрахунок обсягу та вартості теплової енергії наведено в додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.3 договору визначено, що фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем (відповідачем) від теплопостачального підприємства (позивача) фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору.

Згідно з пунктом 6.2 договору облік споживання теплової енергії споживачем (відповідачем) здійснюється розрахунковим способом за адресою: АДРЕСА_2.

Договір набирає юридичної сили з 01.10.12р. та діє до 01.10.15р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору надані відповідачу послуги з теплопостачання, про що складені акти здачі приймання теплової енергії за договором №858 від 22.10.12р.: №8290 від 31.10.12р. на суму 215,48грн. (а.с.24); №9196 від 30.11.12р. на суму 392,48грн. (а.с.25); №10588 від 31.12.12р. на суму 949,94грн. (а.с.26); №715 від 31.01.13р. на суму 856,46грн. (а.с.27); №1599 від 28.02.13р. на суму 684,58грн. (а.с.28); №2027 від 31.03.13р. на суму 703,27грн. (а.с.29); №3007 від 30.04.13р. на суму 30,66грн. (а.с.30); №8444 від 31.10.13р. на суму 317,18грн. (а.с.31); №9348 від 30.11.13р. на суму 474,43грн. (а.с.32); №10288 від 31.12.13р. на суму 842,69грн. (а.с.33); №421 від 31.01.14р. на суму 836,59грн. (а.с.34); №1330 від 28.02.14р. на суму 642,73грн. (а.с.35).

На оплату наданих послуг з теплопостачання позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: №8290 від 31.10.12р. (а.с.24); №9196 від 30.11.12р. (а.с.25); №10588 від 31.12.12р. (а.с.26); №715 від 31.01.13р. (а.с.27); №1599 від 28.02.13р. (а.с.28); №2027 від 31.03.13р. (а.с.29); №3007 від 30.04.13р. (а.с.30); №8444 від 31.10.13р. (а.с.31); №9348 від 30.11.13р. (а.с.32); №10288 від 31.12.13р. (а.с.33); №421 від 31.01.14р. (а.с.34); №1330 від 28.02.14р. (а.с.35).

Згідно з пунктом 4.2.2 споживач (відповідач) теплової енергії зобов'язується до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачальної організації (позивача) рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим способом) один екземпляр на адресу теплопостачальної організації (позивача). В разі не згоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальною організацією (позивачем) обсягом поставленої теплової енергії, споживач (відповідач) зобов'язаний надати на адресу теплопостачальної організації (позивача) мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства (позивача) в письмовому вигляді протягом п'яти календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 6.6 договору розрахунки між теплопостачальним підприємством (позивачем) та споживачем (відповідачем) проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору.

Пунктом 6.7 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в двох примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п.4.2.2, 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача (відповідача) в частині отриманої кількості теплової енергії.

В пункті 6.10 договору сторони дійшли згоди, що підписавши договір, вони домовились, що факт отримання споживачем (відповідачем) акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством (позивачем) протягом п'яти календарних днів, з моменту отримання, підписаного споживачем (відповідачем) акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства (позивача) вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача (відповідача).

Позивач направив на адресу відповідача акти здачі приймання теплової енергії за укладеним між сторонами договором та рахунки на оплату теплової енергії за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної та повної оплати теплової енергії у період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6946,49грн. основної заборгованості за укладеним між сторонами договором, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Доказів оплати теплової енергії в сумі 6946,49грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 9.4.4 договору в разі прострочення споживачем (відповідачем) виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач (відповідач) на вимогу теплопостачального підприємства (позивача) зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена до стягнення пеня за прострочення оплати теплової енергії за період березня 2013 року по лютий 2014 року за загальний період з 19.04.13р. по 31.03.14р. у сумі 112,35грн. (по кожному рахунку окремо).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, господарський суд визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати теплової енергії позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 22.11.12р. по 31.03.14р. у сумі 142,87грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем, господарський суд визнав його правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 548, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7; ідентифікаційний код 32688148) 6946,49грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок шість грн. 49 коп.) - основна заборгованість; 142,87грн. (сто сорок дві грн. 87 коп.) - три проценти річних; 112,35грн. (сто дванадцять грн. 35 коп.) - пені; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.05.14р.

Суддя І.В. Петренко