№ 38738043, 14.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Житомир справа № 806/1661/14

категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 123,15 грн.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 123,15 грн.. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даного зобов'язання у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом за 4-й квартал 2010 року в розмірі 123,15 грн.. Відповідачу було виставлено вимогу про сплату боргу від 01.09.2011 року, однак у добровільному порядку заборгованість в сумі 123,15 грн. погашена не була.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, справу належить розглядати в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі як страхувальник. Відповідачем обрано спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із ст. 20 Закону, страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року № 2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Відповідач як фізична особа - підприємець за жовтень, листопад та грудень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі. Неврахування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 змін, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, призвело до заниження ним сум страхових внесків за 4-й квартал 2010 року на 291,15 грн.

01 вересня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира, правонаступником якого є позивач, виставлено відповідачу вимогу № Ф 4 - 316 про сплату боргу в сумі 291,15 грн.

Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористався, у встановлений строк вимогу не оскаржив.

Станом на 17.12.2013 року заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків за 4-й квартал 2010 року становила 123,15 грн. Доказів сплати зазначеної суми недоїмки відповідачем у добровільному порядку суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області заборгованість у сумі 123,15 грн.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.Ю. Романченко