№ 38719040, 22.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/226/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

представника позивача - Куликовської А.Д.

представника відповідача - Сокола Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми надміру сплачених грошових зобов'язань, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог за вих. № 41 від 17.01.2014 року та від 16.04.2014 року, до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про: визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів з незадоволення заяв позивача, а саме: пунктів 2, 4, 5 прохальної частини заяви № 1003 від 27.09.2013 року та заяви № 1076 від 14.10.2013 року повністю; зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відобразити в обліку грошових зобов'язань позивача визнання адміністративним судом податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2 частково нечинними в загальній сумі 1544861 грн. шляхом поновлення суми 1544861 грн. у графі «Переплата» у обліковій картці позивача з податку на додану вартість та видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача (п/р 260095989 в АТ «Райфайзенбанк Аваль», м. Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 30332681) суми надміру сплачених грошових зобов'язань в сумі 1545414,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, заявах про уточнення позовних вимог та письмових поясненнях по справі. (а.с.3-7, 28-29, 76-77, 180, 184)

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ / відповідач № 1) заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (а.с.44-45)

В судовому засіданні 01.04.2014 року представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ ДКС України в Одеській області / відповідач № 2) заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

В судове засідання 17.04.2014 року представник відповідача № 2 не прибув. Відповідач № 2 про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.175), про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.03.1999 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» (далі - позивач / ТОВ «ТД Одескабель») зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код: 30332681, місцезнаходження: 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 144. (а.с.42)

08.04.1999 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 143 та перебуває на обліку у СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ. (а.с.42зв.)

Податковими повідомленнями-рішеннями відповідача № 1 від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2 на підставі акта перевірки № 434/16-3/30332681/62 від 09.07.2010 року позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 1545414,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1184645 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 360769 грн. (а.с.8-10)

У березні 2011 року ТОВ «ТД Одескабель» оскаржено податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0001141630/0 від 23.07.2010 року, № 0001141630/1 від 03.10.2010 року, № 0001141630/2 від 17.11.2010 року у судовому порядку.

18.04.2011 року відповідачем № 1 отримано копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року про закінчення підготовчого провадження та призначення до судового розгляду справи № 2а/1570/2438/2011 за адміністративним позовом ТОВ «ТД Одескабель» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень. (а.с.146-147)

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по справі № 2а/1570/2438/2011: позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0001141630/0 від 23.07.2010 року, № 0001141630/1 від 03.10.2010 року, № 0001141630/2 від 17.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1184262 гривень (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят дві грн.) та штрафних санкцій в сумі 360599 гривень (триста шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять грн.). (а.с.11-13)

Зазначене рішення набрало законної сили 2 листопада 2011 року. (а.с.14-16)

Листом від 16.09.2013 № 646/10/20-3-33 (а.с.17) СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ повідомила позивача, що: з 01.01.2011 року по 01.03.2011 року в картці особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «ТД Одескабель» нараховано згідно уточнюючих розрахунків 9973,00 грн., заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок платника 1531447,00 грн., нараховано за актом перевірки 1545414,00 грн. (основний податок 1184645,00 грн., штрафна санкція 360769,00 грн.) та сплачено 9973,00 грн.; станом на 01.03.2011 року переплата складає 860838,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача № 1 із заявою № 1003 від 27.09.2013 року про відображення в обліку судового оскарження податкових зобов'язань та повернення надміру сплачених грошових зобов'язань / в порядку ст. 43 ПКУ/ (а.с.18-19), у пунктах 2, 4, 5 якої просив:

2. Поновити у картці особового рахунку з ПДВ переплату у сумі 1545414 грн., що була списана на погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001141630/0 від 23 липня 2010 року, № 00011411630/1 від 03.10.2010 року, № 00011411630/2 від 17.11.2010 року;

4. Видати нове повідомлення-рішення на суму 383 грн. з ПДВ та 170 грн. штрафних санкцій, загалом 553 грн.;

5. Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу, повернути надміру сплачені суми - переплату з ПДВ, що буде рахуватися на картці особового рахунку після виведення скасованих судом грошових зобов'язань у сумі 1545414, напрям перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на погашення грошового зобов'язання з інших платежів, -

з тих підстав, що:

«ТОВ ТД «Одескабель» було отримано податкове повідомлення-рішення № 0001141630/0 від 23 липня 2010 р. з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 1545414 грн. (та наступні податкові повідомлення-рішення № 00011411630/1 від 03.10.2010 р., № 0001141630/2 від 17.11.2010 р.)

До 25 січня 2011 року ТОВ ТД «Одескабель» проводило адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень.

У березні 2011 року ТОВ ТД «Одескабель» звернулося до адміністративного суду з питання судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.

Після закінчення адміністративного оскарження та до подачі адміністративного позову, органами ДПС відповідно до ст. 87 Податкового кодексу було проведено погашення податкового боргу з ПДВ, за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) на суму 1545414 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року у справі № 2а/1570/2438/2011 визнано протиправним та скасовано вищеназвані податкові повідомлення рішення частково у сумі 1184262 грн. ПДВ та 360599 грн. штрафних санкцій, загалом на суму 1544861 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року у справі № 2а/1570/2438/2011 було залишено вказану Постанову Одеського окружного адміністративного суду без змін та вона набрала законної сили.

Відповідно до п. 4.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затв. наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 № 1236,

«У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.»

Відповідно до п. 5.1.4. та 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затв. Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 № 1236,

«податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби». При цьому, «податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.»

Аналогічні норми містилися в п. 4.4., п. 5.1.4. та 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затв. наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 985, який діяв у 2011 році під час розгляду адміністративного позову.

Вказані норми не були виконані СДПІ, оскільки на протязі 2011 року ТОВ ТД «Одескабель» знаходилось на обліку в ДПІ Суворовського району м. Одеси.».

Згідно з доповненням до заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань / в порядку ст. 43 ПКУ/ № 1076 від 14.10.2013 року (а.с.20), позивач на зміну пункту 5 своєї заяви № 1003 від 27.09.2013 року просив відповідно до ст. 43 Податкового кодексу, повернути надміру сплачені суми - переплату з ПДВ, що буде рахуватися на картці особового рахунку після виведення скасованих судом грошових зобов'язань у сумі 1545414, напрям перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені, на поточний рахунок платника податків в установі банку за наступними реквізитами: Отримувач ТОВ ТД «Одескабель», код ЄДРПОУ 30332681, п/р 260095989 в Райфайзенбанк Аваль, м. Одеса, МФО 328351.

На заяву позивача № 1003 від 27.09.2013 року та її доповнення № 1076 від 14.10.2013 року листом від 15.11.2013 року № 1703/10/41-0 (а.с.21) СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ повідомила наступне:

- за актом перевірки від 09.07.2010 року № 434/16-3/30332681/62 нараховано, згідно податкового повідомлення рішення від 03.10.2010 року № 0001141630/0 податку на додану вартість всього 1545414 грн.;

- вказані нарахування зменшили переплату за карткою особового рахунку, яка виникла внаслідок декларування підприємством сум ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок за вересень, грудень 2009 року та грудень 2010 року та за рахунок декларування ПДВ у рахунок погашення податкових зобов'язань наступних періодів за червень 2009 року;

- приймаючи до уваги, що питання повернення коштів пов'язано з бюджетним відшкодуванням, необхідно дослідити весь спектр заходів спрямованих на можливість такого відшкодування без заподіяння шкоди бюджету;

- СДПІ з ОВП МГУМ м. Одеси подано касаційну скаргу від 16.11.2011 року 3 38178/9/10-029/2160 та рішення судом вищої інстанції дотепер не прийнято, тобто триває процедура судового оскарження. Вказана переплата виникла за рахунок задекларованих до відшкодування сум ПДВ, у зв'язку з чим не може розглядатися як надміру сплачена, тому посилання на ст. 43 Податкового кодексу безпідставне;

- враховуючи вищевикладене, заява позивача буде розглянута після закінчення процедури оскарження та вчинення усіх дій передбачених вимогами чинного законодавства;

- згідно картки особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «ТД Одескабель» станом на 15.11.2013 року переплата складає 470172,37 грн., яка підлягає відшкодуванню в рахунок поточних нарахувань з ПДВ.

Не погоджуючись із бездіяльністю СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ з незадоволення заяв позивача, а саме: пунктів 2, 4, 5 прохальної частини заяви № 1003 від 27.09.2013 року та заяви № 1076 від 14.10.2013 року повністю, позивач звернувся із вищенаведеними позовними вимогами до суду.

В судовому засіданні представниками позивача та відповідача № 1 визнано, що спірна сума переплати виникла за рахунок задекларованих позивачем до відшкодування сум ПДВ та фактично не зараховувалась до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, у графі «Переплата» у обліковій картці позивача з податку на додану вартість зменшена відповідачем № 1 згідно податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2, прийнятих за актом перевірки від 09.07.2010 року № 434/16-3/30332681/62.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.81-100, 181):

- податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, вересень, грудень 2009 року, грудень 2010 року, січень 2011 року та доказів їх отримання органом ДПС;

- довідки від 14 квітня 2014 року № 2287/10/20-3 33, яка дійсна протягом 10 календарних днів - до 24 квітня 2014 року, згідно з якою ТОВ «ТД Одескабель» станом на 14 квітня 2014 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем № 1 суду надано копії, зокрема (а.с.46-60, 103-136, 148-169):

- зворотного боку облікової картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - ТОВ «ТД Одескабель» станом на 31.12.2009 року, 31.12.2010 року, 31.12.2011 року;

- акту перевірки від 09.07.2010 року № 434/16-3/30332681/62;

- ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року по справі № 2а/1570/2438/2011 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду та доказів її отримання СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ 18.04.2011 року;

- Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 № 953;

- Порядку обліку податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.12.2005 № 601.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787), Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447 (далі - Порядок № 1236), Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735 (далі - Порядок № 985), Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок № 39), Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України 21.12.2010 № 974/1597/499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1386/18681 (далі - Порядок № 974/1597/499), Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30.12.2013 № 882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 (далі - Порядок № 882/1188).

Відповідно до пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 статті 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до п. 4.4 Порядку № 985 (який діяв на час звернення позивача до суду щодо визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень та на час набрання законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року по справі № 2а/1570/2438/2011), зокрема, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 4.5 Порядку № 985 після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання, та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Відповідно до пп. 5.1.4 п. 5.1 Порядку № 985, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.

Пунктом 5.3 Порядку № 985 встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Згідно п. 4.4 Порядку № 1236 (який діяв на час звернення позивача до відповідача № 1 із заявою № 1003 від 27.09.2013 року та її доповненням № 1076 від 14.10.2013 року), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 Порядку № 1236 встановлено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Згідно пп. 5.1.4 п. 5.1 Порядку № 1236, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.

Пунктом 5.3 Порядку № 1236 передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

На підставі аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема виходячи з того, що:

- спірна сума у графі «Переплата» в обліковій картці позивача з податку на додану вартість зменшена відповідачем № 1 згідно податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2, прийнятих за актом перевірки від 09.07.2010 року № 434/16-3/30332681/62;

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року по справі № 2а/1570/2438/2011: позов ТОВ «ТД «Одескабель» задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0001141630/0 від 23.07.2010 року, № 0001141630/1 від 03.10.2010 року, № 0001141630/2 від 17.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1184262 гривень (один мільйон сто вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят дві грн.) та штрафних санкцій в сумі 360599 гривень (триста шістдесят тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять грн.).

Зазначене рішення набрало законної сили 2 листопада 2011 року;

- станом на час розгляду і вирішення цієї адміністративної справи на виконання вищенаведених вимог ст. 60 ПК України, п.п. 4.4, 4.5, 5.1, 5.3 Порядку № 985 та Порядку № 1236, в т.ч. на задоволення пунктів 2, 4 прохальної частини заяви № 1003 від 27.09.2013 року відповідачем № 1: в обліку грошових зобов'язань позивача на підставі визнання адміністративним судом податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2 частково нечинними в загальній сумі 1544861 грн. суму 1544861 грн. у графі «Переплата» у обліковій картці позивача з податку на додану вартість - не поновлено; нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій - не видано;

суд дійшов до висновків про те, що:

- правова позиція відповідача № 1 зі спірних питань, а саме, посилання на подання відповідачем № 1 касаційної скарги по справі № 2а/1570/2438/2011 та на те, що дотепер рішення судом вищої інстанції не прийнято, - є помилковою та законодавчо необґрунтованою;

- на виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України обставини, на яких ґрунтуються вимоги про: зобов'язання відповідача № 1 відобразити в обліку грошових зобов'язань позивача визнання адміністративним судом податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2 частково нечинними в загальній сумі 1544861 грн. шляхом поновлення суми 1544861 грн. у графі «Переплата» у обліковій картці позивача з податку на додану вартість та видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій, - позивачем доведено, дані вимоги - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача № 1 з незадоволення заяв позивача, а саме: пунктів 2, 4, 5 прохальної частини заяви № 1003 від 27.09.2013 року та заяви № 1076 від 14.10.2013 року повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним дій за наявності нормативно визначеного обов'язку їх вчинити, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичної особи.

Виходячи з встановленої судом обставини щодо надання відповідачем № 1 відповіді на заяву позивача № 1003 від 27.09.2013 року та її доповнення № 1076 від 14.10.2013 року листом від 15.11.2013 року № 1703/10/41-0, - відсутня пасивна поведінка, тобто бездіяльність відповідача № 1 при розгляді заяви позивача № 1003 від 27.09.2013 року та її доповнення № 1076 від 14.10.2013 року.

По суті, позивач не погоджується з наданою відповідачем № 1 відповіддю від 15.11.2013 року № 1703/10/41-0 на його заяву № 1003 від 27.09.2013 року та її доповнення № 1076 від 14.10.2013 року. Проте, незгода позивача зі змістом вищенаведеної відповіді відповідача № 1 може бути підставою для оскарження в судовому порядку дій та рішень відповідача № 1 за результатами розгляду заяви позивача № 1003 від 27.09.2013 року та її доповнення № 1076 від 14.10.2013 року.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов до висновку про те, що підстав для визнання протиправною бездіяльності СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУМ з незадоволення заяв позивача, а саме: пунктів 2, 4, 5 прохальної частини заяви № 1003 від 27.09.2013 року та заяви № 1076 від 14.10.2013 року повністю, - немає.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань в сумі 1545414,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Взаємовідносини органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на час звернення позивача до відповідача № 1 із заявою № 1003 від 27.09.2013 року та її доповненням № 1076 від 14.10.2013 року про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань регламентував Порядок № 974/1597/499.

Відповідно до пп. а п. 1 Порядку № 974/1597/499, дія цього Порядку не розповсюджується на відшкодування податку на додану вартість.

Взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України на час розгляду та вирішення цієї адміністративної справи регламентує Порядок № 882/1188.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Порядку № 882/1188, дія цього Порядку не розповсюджується на відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Так, зокрема, згідно п.п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.6, 200.7, 200.8-200.13 ст. 200 розділу V ПК України:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.3. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

200.6. Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

200.8. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

200.10. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

200.11. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

200.12. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

200.13. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок № 39.

Пунктом 6 Порядку № 39 встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно з п. 9 Порядку № 39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

На підставі аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема виходячи з того, що:

- спірна сума переплати:

- виникла за рахунок задекларованих позивачем до відшкодування сум ПДВ та не зараховувалась до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань;

- згідно податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2, прийнятих за актом перевірки від 09.07.2010 року № 434/16-3/30332681/62, лише зменшена відповідачем № 1 у графі «Переплата» у обліковій картці позивача з податку на додану вартість;

- законодавець відрізняє поняття надміру сплачених грошових зобов'язань та бюджетного відшкодування, підстави та процедури повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та відшкодування податку на додану вартість;

- законодавчо встановлений порядок повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань не розповсюджується на відшкодування податку на додану вартість,

суд дійшов до висновків про те, що:

- правова позиція позивача зі спірних питань - є помилковою;

- підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача (п/р 260095989 в АТ «Райфайзенбанк Аваль», м. Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 30332681) суми надміру сплачених грошових зобов'язань в сумі 1545414,00 грн. - немає.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» - задовольнити частково.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відобразити в обліку грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» визнання адміністративним судом податкових повідомлень-рішень від 23 липня 2010 року № 0001141630/0, від 3 жовтня 2010 року № 0001141630/1, від 17 листопада 2010 року № 0001141630/2 частково нечинними в загальній сумі 1544861 грн. шляхом поновлення суми 1544861 грн. у графі «Переплата» у обліковій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» з податку на додану вартість та видати нове повідомлення-рішення на суму загалом 553 грн., у т.ч. 383 грн. з податку на додану вартість та 170 грн. штрафних санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 22 квітня 2014 року.

Суддя М.Г. Цховребова

22 квітня 2014 року