Решение № 38642004, 12.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.14 Справа № 904/1988/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення у розмірі 43071, 20 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Петриченко Н.В. - представник за дов. № 8593 від 01.10.12

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» про стягнення 40882, 26 грн. основного боргу, пені у розмірі 1390, 45 грн., трьох відсотків річних у сумі 321, 02 грн. та інфляційних втрат у розмірі 477, 47 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 122ін/531130138 від 01.12.2012 частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.04.2014.

25.04.2014 через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання від 25.04.2014 № 8449, в якому він зазначає, що відповідач 24.04.2014 сплатив борг у розмірі 40882, 26 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 1390, 45 грн. пені, 477, 47 грн. інфляційних втрат та 321, 02 грн. трьох відсотків річних.

28.04.2014 через канцелярію господарського суду від вдіповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 28.04.2014 розгляд справи відкладено на 12.05.2014.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 46).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» (далі - позивач, виконавець) та Вікритим акціонерним товариством «Інтерпайп новомосковський трубний завод» (далі - відповідач, замовник) був укладений договір № 122ін/531130138 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати послуги з організації збирання, аналізу, систематизації та надання замовнику логістичної інформації, пов'язаної із перевезенням залізничним транспортом вантажів замовника.

Згідно з п.1.2 договору при наданні послуг за даним договором виконавець організовує:

1.2.1 надання письмової та телефонним запитам замовника інформації, пов'язаної із перевезенням залізничним транспортом;

1.2.2 розміщення в електронних ресурсах мережі інтернет інформації, пов'язаної із перевезеннями залізничним транспортом.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що перелік послуг, що надається та регламент їх надання наведений в додатку № 1, який є невід'ємною часиною даного договору. За згодою сторін у вказаний регламент встановленим порядком можуть бути внесені зміни.

Згідно з п. 3.1.5 договору виконавець зобов'язаний складати акти наданих послуг з нарахуванням сум платежів згідно розділу 4 цього договору.

У разі наявності письмово обґрунтованих розбіжностей по акту наданих послуг, розглядати їх встановленим законодавством порядком (п. 3.1.6 договору).

Пунктом 3.3.6 договору встановлено, що приймати та оформлювати зі своєї сторони акти наданих послуг протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання від виконавця. У разі виникнення розбіжностей по акту наданих послуг, підписувати його із зауваженнями (в цей же термін) із письмовим обґрунтуванням розбіжностей.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України.

Після надання послуг виконавець здає, а замовник приймає послуги, шляхом підписання сторонами акту наданих послуг.

Акт наданих послуг оформлюється між сторонами щомісячно, не пізніше останнього дня календарного місяця.

Датою надання виконавцем послуг замовнику є дата, вказана виконавцем в акті наданих послуг.

Акт наданих послуг є первинним документом, що засвідчує факт здачі-прийомки сторонами наданих виконавцем послуг, та підтверджує належне надання виконавцем послуг замовнику у повному обсязі (п. 4.4 договору).

На підставі підписаних актів виконаних робіт замовник здійснює остаточні розрахунки з виконавцем згідно з рахунками, виставленими останнім, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку, актів наданих послуг (п. 4.6 договору).

За невиконання, неналежне виконання, або часткове невиконання умов цього договору, що підтверджується документально, недобросовісна сторона несе відповідальність перед добросовісною стороною порядком та в розмірах, встановлених чинним законодавством України (п. 5.2 договору).

Термін дії цього договору встановлюється з 01.01.2013 та до 31.12.2014 року (п. 9.4 договору).

На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 40882, 26 грн. за період жовтень-грудень 2013 року, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 18. 22, 26). Також, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг на суму 40882, 26 грн. (арк. с. 17, 21, 25).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості за надані послуги. Дані вимоги були отримані відповідачем та залишені без відповіді (арк. с. 28-35).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Під час розгляду справи, 24.04.2014 відповідачем було сплачено позивачу заборгованість у розмірі 40882, 26 грн., відповідно до банківської виписки по особовому рахунку від 24.04.2014 (арк. с. 75).

Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив суму основного боргу у розмірі 40882, 26 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1390, 45 грн.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення оплати рахунків виконавця в порядку, передбаченому умовами цього договору, замовник оплачує пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період прострочення, від простроченої до платежу суми за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 1390, 45 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних у розмірі 321, 02 грн. та інфляційні втрати у сумі 477, 47 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги у повному обсязі, а саме три відсотки річних у сумі 321, 02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 477, 47 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» (4900, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 33074226) пеню у сумі 1390, 45 грн. (одна тисяча триста дев'яносто грн. 45 к.), три відсотки річних у розмірі 321, 02 грн. (триста двадцять одна грн. 02 к.), інфляційні втрати у сумі 477, 47 грн. (чотириста сімдесят сім грн. 47 к.) та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.) витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 40882, 26 грн. припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.05.2014

Суддя В.І. Ярошенко