Решение № 38582133, 06.05.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2014 Справа № 907/186/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор”, м. Луцьк

до Дочірнього підприємства „Барва-авто” товариства з обмеженою відповідальністю „Барва”, м. Мукачеве

про стягнення 48 009 грн. 47 коп.

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача – не з’явився;

Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор”, м. Луцьк заявлено позов до Дочірнього підприємства „Барва-авто” товариства з обмеженою відповідальністю „Барва”, м. Мукачеве про стягнення 48 009 грн. 47 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №С11141 від 01.04.2011 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор” та Дочірнім підприємством „Барва-авто” товариства з обмеженою відповідальністю „Барва”, позивачем було відпущено, а відповідачем отримано ПММ на загальну суму 351 169,17 грн., однак свої зобов’язання щодо його оплати останнім виконано не в обумовлений строк і лише частково, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 41 402,14 грн. Зважаючи на те, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошових зобов’язань, відповідно до умов договору та положень закону заявником проведено нарахування штрафних та фінансових санкцій, і просив стягнути суму 48 009,47 грн., в т.ч. 41 402,14 грн. – основного боргу, 1 361,17 грн. – пені, 3 176,05 грн. - 35 відсотків річних та 2 070,11 грн. штрафу.

У ході судового розгляду на адресу господарського суду від уповноваженого представника позивача надійшли письмові заяви, в яких інформовано суд про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 41 402,14 грн. після порушення провадження в справі, у зв’язку з цим просить провадження в цій частині припинити за відсутністю предмету спору, решту заявлених до стягнення вимог, а саме 1 361,17 грн. – пені, 3 176,05 грн. - 35 відсотків річних та 2 070,11 грн. штрафу підтримав, і наполягає на їх стягненні з відповідача. При цьому просить суд вирішити спір за наявними у справі матеріалами без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу вказану позивачем, підтверджену реєстраційними документами, (ухвали суду від 14.03.2014 року, 27.03.2014 року та від 15.04.2014 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відміткою органу зв’язку про вручення), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався: у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, будь – яку правову позицію по суті спору чи письмові пояснення відносно заявлених вимог не подав, в т.ч. заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, причин неявки та невиконання вимог ухвали не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи,

суд встановив:

01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор” (Продавець) та Дочірнім підприємством „Барва-авто” товариства з обмеженою відповідальністю „Барва” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС №С11141, відповідно до умов якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупця через АЗС, що розміщені на території України з використанням старт-карт паливно-мастильні матеріали (далі ПММ), а Покупець зобов’язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість. Поставка ПММ здійснюється частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС (а.с. 12-19).

Відповідно до умов Договору, а саме п. 3.1 Продавець зобов’язується передавати Покупцю ПММ частинами на умовах EXW франко-термінали АЗС (ІНКОТЕРМС редакція 2000) шляхом вибірки Покупцем ПММ на АЗС.

Згідно з п. 3.7 договору накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей формуються Продавцем один раз на місяць – останнім числом місяця. При цьому по факту передачі ПММ Продавцем за відповідний період надається Покупцю для підписання акт приймання –передачі та видаткова накладна. Акт приймання-передачі підтверджує факт передачі ПММ у власність Покупця за відповідний період.

Відповідно до п. 4.4 Договору оплата Покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється періодично протягом 14 календарних днів з моменту фактичного отримання Покупцем ПММ на АЗС.

На виконання умов даного Договору позивачем було відпущено відповідачу обумовлений товар на загальну суму 351 169,17 грн., що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи узгодженими відповідачем видатковими накладними про отримання товару №81960 від 30.11.2013 року на суму 12 614,14 грн., та № 81959 від 30.11.2013 року на суму 338 555,03 грн. (а.с. 22-23) актами приймання-передачі ПММ за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року (а.с.20-21). Вказані обставини також підтверджуються і узгодженим сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2013 року, а також гарантійним листом №7 від 13.01.2014 року про погашення заборгованості до 20.01.2014 року (а.с. 24-25). Проте, відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 41 402,14 грн., що спонукало позивача вдатися до судового захисту порушеного права, шляхом звернення 06.03.2014 року до суду з даним позовом про стягнення зазначеної суми боргу.

Між тим, під час судового розгляду уповноважений представник позивача письмово інформував суд про погашення заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 41 402,14 грн. після звернення з даним позовом та у ході вирішення спору, про що надав відповідні підтверджуючі документи (довідка, виписки з банку про проведення відповідачем оплат – в матеріалах справи). У зв’язку з цим, просить провадження в цій частині припинити за відсутністю предмету спору.

Таким чином, в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, а саме 41 402,14 грн. за відпущені ПММ - провадження у справі слід припинити відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору у зазначеній частині.

Поряд з цим, покликаючись на умови договору та положення закону позивачем за прострочення виконання грошових зобов’язань також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 1 361,17 грн. пені, 2070,11 грн. штрафу та 35 % річних у розмірі 3 176,05 грн. (заявлений період нарахування з 15.12.2013 по 05.03.2014 року, розгорнутий розрахунок, а.с. 10-11).

Як вбачається з договору сторони обумовили, що у випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов’язується на користь Продавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більше як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Покупець зобов’язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості (п. 9.2 Договору). Крім цього, сторони також погодили, що покупець який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу продавця повинен сплатити проценти в розмірі 35 % річних від суми заборгованості за кожен прострочки згідно ст. 625 ЦК України (п. 9.3. Договору).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, заявлені вимоги про стягнення суми 2 070,11 грн. штрафу та 3 176,05 грн. 35% річних, обґрунтовані договором та Законом, належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), тому підлягають до задоволення повністю.

Між тим, проведені позивачем нарахування суми пені з урахуванням заявленого періоду та виникнення у відповідача відповідно до умов договору грошових зобов’язань розраховані арифметично невірно, тому заявлені вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 1 194,42 грн. пені (здійснений судом розрахунок за заявлений період в матеріалах справи). У задоволенні решти позовних вимог у зазначеній частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог і становлять 1 820,61 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, п.11 ст. 80, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Барва-авто” товариства з обмеженою відповідальністю „Барва”, м. Мукачеве, вул. Пряшівська,5А (код ЄДРПОУ 22093841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор”, вул. Кременецька,38, м. Луцьк, Волинська обл. (код ЄДРПОУ 37485075) суму 6 440 (Шість тисяч чотириста сорок) грн. 58 коп., а також суму 1 820 (Одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 61 коп. судового збору.

3. В частині заявленого до стягнення про стягнення суми 41 402,14 грн. основного

провадження у справі припинити.

4. У задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В.Кривка