№ 38492346, 31.03.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/8219/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника ГУ МВС України в Одеській області - Ільченко О.М.,

представника Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області - Масловського М.О.,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати наказ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 18.11.2013 року № 243 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничого інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_1».

Позивач неодноразово уточняв позовні вимоги та відповідно до остаточних уточнень, які надано до суду 29 січня 2014 року вбачається, що позивач просить Визнати протиправним та скасувати Наказ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 18.11.2013 року № 243 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС, капітана міліції ОСОБА_1»; - визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 28.11.2013 року № 3014 в частині звільнення старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_1 за ст. 64 «є» (за порушення дисципліни), - визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 23 грудня 2013 року № 708 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_1; - поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області; - допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Протокольною ухвалою суду від 13 грудня 2013 року судом залучено в якості другого відповідача - Головне Управління МВС України в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні накази прийнято не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29 липня 1991р. №114, крім того винесення оскаржуваного наказу ГУ МВС України здійснено з порушенням процедуру звільнення, яка передбачена п.68 означеного Положення.

Представники відповідачів - ГУМВС України в Одеській області та Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, на тому, що твердження позивача відносно того, що накази винесено в порушення приписів п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ є надуманими, вказавши, що позивачем було порушено ст.7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Присягу працівника органів внутрішніх справ України, Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України. За вказані порушення позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Протокольною ухвалою суду від 03.03.2014 р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору залучено капітана міліції ОСОБА_5, який обіймає посаду, з якої звільнено позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. №3460-IV, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. за №114, Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України, (схвалений колегією МВС України 05.10.2000р. №7км/8), Кодексом честі працівника органів внутрішніх справ України, затверджений наказом МВС України від 11.01.1996р. №18, Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №382 від 28.12.1991 року.

30.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до поліклініки ГУ МВС України в Одеській області, котрою було відкрито лікарняний лист з 30.10.2013 року (а.с.30). Також, 30.10.2013 року ОСОБА_1 пройшов обстеження в Одеському обласному консультативно-діагностичному центрі, де у нього було встановлено загострення калькульозного холециститу і жовчна коліка, та лікарем терапевтом рекомендовано лікування та оперативне втручання (видалення жовчного міхура) (а.с.15).

Як зазначає позивач, знаючи про безопераційні методи лікування холециститу за кордоном та не бажаючи здійснювати видалення жовчного міхура, він звернувся до «Глобал Медікал Організейшн» що знаходиться в м. Рамат-Ган в Ізраїлі з електронним запитом про можливість видалення каменів жовчного міхура без оперативного втручання за допомогою наявної у них апаратури. Отримавши відповідь за телефонною розмовою про можливість проведення такого лікування в їхній клініці та запрошення на лікування, позивач вилетів до Ізраїлю (з перельотом через Єгипет) для проведення діагностики та лікування. Про вказані обставини позивач повідомив усно, безпосередньому начальнику, а саме начальнику Шевченківського ВМ Приморського РВ ОСОБА_8, якого допитано в якості свідка.

Прибувши до м.Рамат-Ган в «Глобал Медікал Організейшн» позивач зазначає, що йому здійснено діагностику та встановлено, що лікування без оперативного втручання на стадії загострення холециститу є неможливим. Однак вартість оперативного втручання в «Глобал Медікал Організейшн» була занадто великою. Тому позивач пройшов терапевтичне лікування знеболювальними та спазмалгічними засобами, та 07.11.2013 року повернувся до України.

Після повернення з 07.11.2013 року по 11.11.2013 року, що приймаючи знеболювальні перебував на службі та виконував службові обов'язки, про факт проведення службового розслідування повідомлений не був, та і враховуючи його стан здоров'я та необхідність постійного прийняття знеболювальних власної ініціативи дізнатись, що відбувалось за його відсутності - не виявив.

Також, як встановлено судом, позивач з 12.11.2013 року по 25.11.2013 року був госпіталізований в хірургічному відділенні КУ «Міська клінічна лікарня №10» з діагнозом гострий калькульозний холецистит в стадії загострення та 13.11.2013 року йому здійснена холіцестітомія (видалення жовчного міхура).

Враховуючи, що даний діагноз встановлено первинно, ще 30.10.2013 року, позивач вважає достовірно доведеним факт наявності хвороби в період з 30.10.2013 року по 07.10.2013 року та перебування його за кордоном України на лікуванні.

Щодо ненадання позивачем своєму керівництву рапортів про перебування на лікарняному, то позивач зазначив, що у зв'язку з хворобою не мав такої можливості, тому повідомляв про своє лікування відповідачів усно та телефоном.

18.11.2013 року начальником Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області затверджено висновок службового розслідування по факту відсутності на робочому місці старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 18.11.2013 року Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області видано наказ № 243 від 18.11.2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1, згідно якого за грубе порушення вимог ст. 7 Закону України «про Дисциплінарний статут України» від 22.02.2006 року, Присяги працівника ОВС України, затвердженої Постановою КМУ від 28.12.1991 № 382, правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, що виразилось у незадовільному стані виконання показників службової діяльності в поточному 2013 році і не забезпечення належного виконання дорученої ділянки роботи, відсутності на службі без поважних причин 31.10.2013, 01.11.2013, 04.11.2013, 05.11.2013, 06.11.2013, Приморський РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області клопотав перед керівництвом Головного Управління про звільнення з ОВС України старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

Представник відповідача зазначив, що керівний склад Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області дізнався про перетин ОСОБА_1 кордону України за напрямом Україна - Єгипет, під час лікарняного. Тому, зробивши висновки про те, що ОСОБА_1 не хворіє, а поїхав відпочивати - звернулись до лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області. Лікарняний лист було закрито 31.10.2013 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явився на призначений лікарем черговий огляд, та за фактом його відсутності з 31.10.2013 року по 05.11.2013 року було відкрито службове розслідування.

В той же час, як зазначає представник відповідача, на адресу начальника Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_10 надійшов рапорт начальника Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 про проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни ДІМ Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 (а.с.52). На зазначеному рапорті накладена резолюція про проведення службового розслідування. 07.11.2013 Приморським РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області видано наказ № 227 про призначення службового розслідування по факту відсутності на робочому місці старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1(а.с.51).

Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійної етики, бере на себе моральні зобов'язання визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності, бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності. Рішення про звільнення позивача прийнято з врахуванням того, що останній перед звільненням з ОВС мав незадовільні результати щодо покладених на нього обов'язків.

28 листопада 2013 року ГУ МВС України в Одеській області видано наказ №14, згідно якого за грубе порушення вимог ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС України» від 22.02.2006 року, Присяги працівника ОВС України, затвердженої постановою КМУ від 28.12.1991 № 382, правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, що виразилось у незадовільному стані виконання показників службової діяльності в поточний рік, не забезпечення належного виконання дорученої ділянки роботи, відсутності на службі поважних причин 31.10.2013, 01.11.2013, 04.11.2013, 05.11.2013, 06.11.2013, старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ВМУ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнити з ОВС України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України.

Порядок проведення службових розслідувань, що здійснюють інспекції з особового складу, інші підрозділи і посадові особи органів внутрішніх справ у випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 р. № 552.

Як зазначає позивач, що ознайомитись з матеріалами службового розслідування, зробити з нього витяги, отримати копії позивачу можливості не надавали, хоча ним подано рапорт про видачу службового розслідування на ознайомлення 20.11.2013 року, разом з заявою начальнику Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про що свідчить штамп про прийняття заяви з додатком на 4 аркушах (а.с.10-12).

Крім того, позивач зазначає, що як повідомили йому усно, в матеріалах службового розслідування вже наявні заяви від його імені про те, що він не бажає надавати пояснень з приводу перевірки, ознайомився з матеріалами службової перевірки.

Жодних письмових доказів в підтвердження пояснень відповідачів про те, що позивач повідомлявся про висновок службового розслідування шляхом надіслання відповідних документів на його адресу кур'єрською поштою, суду не надано.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Позивач зазначає, що письмових пояснень у нього ніхто не брав, та більше того, за його зверненням надати такі пояснення - взяти відмовились.

Пунктом 6.3. Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» від 12.03.2013 № 230 встановлено права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, серед яких:

6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи

письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які

мають значення для проведення службового розслідування.

6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти

проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Таким чином, позивач вважає, що Приморським РВ ГУ МВС України в Одеській області та ГУМВС України в Одеській області порушено його права, а саме: на отримання інформації про підстави проведення розслідування, участі у службовому розслідуванні, висловлення письмових зауважень щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування та ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, що прямо встановлені п.п. п.п. 6.3.1., 6.3.2., 6.3.3., 6.3.5. Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» від 12.03.2013 № 230.

Пунктом 8 абз.1 ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно абз.1 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Відповідно до абз.4 вказаної статті, порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Абзацом 5 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно абзаців 6, 8 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Відповідно до абз.10 вказаної статті при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як передбачено абз.12 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Разом з тим, відповідно до абз.13 вказаної статті, у разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Як визначено в абз.15 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до п.2 Інструкції № 552, завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - працівники органів внутрішніх справ), виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

Службове розслідування має сприяти дотриманню законності, викоренню випадків її порушення, а також вихованню в особового складу органів внутрішніх справ почуття точного і безумовного дотримання законодавства.

Згідно п.п.14.7, 14.8 п.14. Інструкції № 552, посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана: скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику. Ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Відповідно до п.п.5.4. Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» від 12.03.2013 № 230, особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Під час розгляду справи, Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 23 грудня 2013 року № 708 о/с старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС, капітана міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 64 «є» (за порушення дисципліни).

Зазначене звільнення відбулось з підстав викладених у Наказі Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 18.11.2013 року № 243 та Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 28.11.2013 року № 3014.

Так, на думку суду, оскаржуваний позивачем Наказ № 708 о/с від 23.12.2013 року «По особовому складу», винесений ГУ МВС України в Одеській області безпідставно та в порушення положень чинного законодавства України, з урахуванням наступного.

Із змісту цих наказів та матеріалів службового розслідування вбачається, що позивача звільнено за грубе порушення дисципліни, яке виразилось у незадовільному стані виконання показників службової діяльності в поточному 2013 році і незабезпечення належного виконання дорученої ділянки роботи, відсутності на службі без поважних причин 31.10.2013р., 01.11.2013 р., 04.11.2013 р., 05.11.2013р. та 06.11.2013 р..

В наданих до суду відповідачем - ГУМВС України в Одеській області, Приморським РВ ГУМВС України в Одеській області матеріалах службового розслідування відомості, щодо незадовільного стану виконання показників службової діяльності в поточному році, не забезпечення належного виконання дорученої ділянки роботи відсутні, з чого суду робить висновок, що зазначена обставина під час проведення службового розслідування взагалі не перевірялася, оскільки докази цього відсутні.

Слід також зауважити, що матеріали службового розслідування та висновки не містять усіх даних щодо ОСОБА_1, в т.ч., події порушення, мети та мотивів порушення, які причини та умови сприяли цьому, обставини які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.

Крім того, як було встановлено судом наказ №243 від 18.11.2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» винесено під час знаходження позивача на лікарняному, що суперечить нормам ст. 18 Дисциплінарного статуту.

Наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 23.12.2013 року за № 708 о/с взагалі прийнято після звернення ОСОБА_1 до суду.

Суд вважає, що оскаржувані позивачем накази є протиправними і підлягають скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990року №565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до ст.ст.2, 3 Закону України "Про міліцію" основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Статтею 7 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р. визначено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Частиною 1 статті 18 означеного Закону передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України. На реалізацію зазначених норм Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджений Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV та визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до п.п.2,10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, норми якого поширюються і на працівників міліції, передбачено, що особи які перебувають на службі в органах внутрішніх справ і мають спеціальне звання капітана міліції, відносяться до середнього начальницького складу. Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно з ч.2 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Також, пунктом 64 («є») Положення встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені у Дисциплінарному статуті органів внутрішніх справ України затвердженого Законом України від 22.02.2006р. № 3460.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Дисциплінарним Статутом ОВС України (ст. 5) та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (ст. 23) передбачено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним Статутом.

Відповідно до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

Згідно ч.12 ст.14 Дисциплінарного статуту, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Статут), звільнення з органів внутрішніх справ є одним з видів дисциплінарних стягнень, що застосовуються за порушення службової дисципліни.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, згідно з п.2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, є особою середнього начальницького складу, застосування відразу до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, без наявності у нього більш м'яких заходів дисциплінарного стягнення, є передчасним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі України "Про державну службу".

Разом із тим, статтею 9 Закону України "Про державну службу" визначено коло осіб, правовий статус яких регулюється Конституцією та спеціальними законами України. До таких осіб належать Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, Голова та члени Конституційного Суду України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді вищого спеціалізованого суду України, Генеральний прокурор України та його заступники.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу", якщо інше не передбачено законами України, серед яких закони "Про міліцію", «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» тощо.

За загальним правилом, під час вирішення справ досліджуваної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Таким чином, суд вважає, що капітана міліції ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За приписами ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Проте позивач з вимогою про стягнення заробітної плати до суду не звертався.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 КАСУ визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАСУ зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, не надали суду жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування та підтвердження винесення спірних, зокрема, в частині щодо звільнення з органів внутрішніх справ старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС, капітана міліції ОСОБА_1.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача правомірні, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць

На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 25 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 72, 79, 86, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Головного управління МВС України в Одеській області, третя особа - ОСОБА_5 про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 18.11.2013 року № 243 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС, капітана міліції ОСОБА_1».

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 28.11.2013 року № 3014 в частині звільнення старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_1 за ст. 64 «є» (за порушення дисципліни).

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління МВС України в Одеській області від 23 грудня 2013 року № 708 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови суду складений та підписаний суддею 31.03.2014 року.

Суддя Л.М.Токмілова

31 березня 2014 року.