№ 38467650, 28.04.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/754/195/14

Справа №754/3260/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

за участю секретаря - Слободянюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Луценко Анатолія Петровича про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача Інспектора ДПС Луценко А.П. про скасування постанови. Позовну заяву мотивує тим, що 11.02.2014 року відповідачем було складено протокол, в подальшому винесена постанова про те, що на перехресті вул. Милославська та Леніна у м. Києві, позивач керував транспортним засобом ГАЗ 3302-414, д/н НОМЕР_1, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним та накладено штраф у розмірі 340 грн. Позивач вважає, що постанова винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки вказаний автомобіль не відноситься до категорії автомобілів, яким необхідно проходити обов'язковий технічний контроль.

В судовому засіданні позивач просив, постанову винесену 11 лютого 2014 року скасувати, як безпідставну та необґрунтовану.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 11.02.2014 року у м. Києві, на перехресті вулиць Милославська та Леніна, керував транспортним засобом ГАЗ 3302-414, д/н НОМЕР_1, який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 б ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

11.02.2014 року інспектором ДПС Луценко А.П. була винесена постанова, відповідно до якої застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року № 137 «Про порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів», порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих Державтоінспекцією (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ГАЗ 3302-414, фургон малотоннажний, повною масою 3,5 тонни, відноситься до категорії В (а.с.7).

Відповідно до ПДР України легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначення для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Згідно положення ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.1993 № 840 затверджено «Положення про д видачі посвідчення водія і допуску громадян до керування транспортними засобами», транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що автомобіль позивача не підлягає обов'язковому технічному контролю.

Так, при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, в матеріалах справи такі підтвердження відсутні, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України докази надано не було.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова інспектора - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 71, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Луценко Анатолія Петровича про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову серії ПС1№ 315441 від 11 лютого 2014 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: