№ 38415995, 15.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2014 року 12:22 № 826/2475/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Степанець О.І., відповідача Братікова О.П. адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.09.2013 №0006172208, №0006182208

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехнокомплекс» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2013 року №0006172208, №0006182208.

Позовні вимоги ґрунтуються на наявності підстав для віднесення сум, сплачених контрагентам, до витрат, а сум ПДВ - до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що здійснені позивачем операції не підтверджено належними доказами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецтехнокомплекс» (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Басмер Лтд» (код ЄДРПОУ 38290555) за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 11.09.2013 № 1251/26-58-22-08-09/35892854, в якому зазначено про порушення позивачем:

1) п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 782 250 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 782 250 грн.;

2) п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на загальну суму 745 000 грн., в тому числі по періодам: за листопад 2012 року на суму 745 000 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0006172208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 782 250 грн., за штрафними санкціями - 391 125 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0006182208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 745 000 грн., за штрафними (фінансовими санкціями (штрафними) - 372 500 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.

Актом перевірки встановлено, що TOB «Спецтехнокомплекс» (Підрядник) та ТОВ «Басмер Лтд» (Субпідрядник) укладено договір поставки №1/10-27 від 27.09.2012 року, за умовами якого Субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними і притягненими силами і засобами зі своїх та залучених матеріалів виконати роботи з асфальтування прибудинкових територій, між квартальних проїздів та благоустрою в м. Києві відповідно до кошторисної документації, а Підрядник зобов'язується прийняти і сплати виконані роботи.

На виконання умов вказаного договору було оформлено первинні документи, зокрема: податкова накладна від 30.11.2012р. №12 та акти виконаних робіт за листопад 2012р.

TOB «Спецтехнокомплекс» віднесено до складу витрат витрати по взаємовідносинах з TOB «Басмер Лтд», на загальну суму 3 725 000 грн., у т.ч. по періодам: за 4 квартал 2012 року у розмірі 3 725 000,00 грн.

Згідно з АС «Податковий блок» TOB «Спецтехнокомплекс» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з TOB «Басмер Лтд» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість у розмірі 745 000,00 грн. у т.ч. по періодам: за листопад 2012 року на суму 745 000,00 грн.

В акті перевірки вчинено запис, що ДПІ у Печерському районі складено акт від 16.04.2013р. №1379/22.8/38290555 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер Лтд» (ПН 382290555) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.2012року по 31.03.2013 року».

Ухвалою про відкриття провадження у справи у позивача було витребувано, зокрема, письмові пояснення керівника та відповідальних осіб позивача щодо осіб, які представляли контрагентів позивача при укладенні угод та виконанні робіт (передачі товарів), засобів комунікації з контрагентами та укладення угод. Також у позивача було витребувано докази фактичного виконання робіт (передачу товару) - транспортування, зберігання, введення в експлуатацію тощо, а також документи, на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагентів (зберігання, продаж, використання).

На виконання вимог зазначеної ухвали директором позивача було надано пояснення, що контрагент позивача здійснював ряд робіт по асфальтуванню прибудинкових територій, відповідно до укладеного договору. Жодних пояснень щодо осіб, якими виконувались вказані роботи, ким саме був укладений договір, позивачем не надано.

Суд доходить висновків, що таке є об'єктивно неможливим, з урахуванням того, що контрагентом позивача, продовж значного проміжку часу, виконувався значний обсяг робіт. При цьому позивачем не надано жодних доказів використання робіт у власній господарській діяльності та фактичного виконання таких робіт. Матеріали справи не містять актів прийняття в експлуатацію об'єктів, на яких таке покриття використано, або доказів наявності таких об'єктів у власності позивача.

Відповідно до приписів пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу.

Згідно з п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються, серед іншого, згідно з п. 138.10.3 цієї статті.

Згідно з пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включається, серед іншого, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

На переконання суду, наявність у замовника (позивача) первинних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та віднесення до валових витрат, зокрема, укладених договорів, податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат на придбання послуг, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян