Приговор № 38404021, 21.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/939/14-к

1-КП/415/200/14

ВИРОК

Іменем України

21.03.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Добуграй В.К.,

прокурора Сичова В.М.,

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 04 вересня 2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, зареєстрованого у АДРЕСА_1 проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

Наприкінці вересня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - 20 м металевої труби, вагою 30 кг, на суму 48 гривень, та 2 чавунних радіатора опалення, вагою 140 кг, на суму 224 гривні, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 272 гривні.

В середині жовтня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - 2 алюмінієві каструлі, на суму 400 гривень, та 4 чавунні пательні, на суму 240 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 640 гривень.

Наприкінці жовтня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - пральну машину марки «Рига», вартістю 100 гривень, чавунну праску, вартістю 8 гривень 50 копійок, та чавунну швейну машинку, вартістю 34 гривні, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 142 гривні 50 копійок.

Наприкінці листопада 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - 3 ріжкових ключа, розмірами 19х22 мм, на суму 84 гривні, 3 ріжкових ключа, розмірами 12х14 мм, на суму 48 гривень, ріжковий ключ, розмірами 27х30 мм, вартістю 40 гривень, ріжковий ключ, розмірами 19х27 мм, вартістю 35 гривень, ріжковий ключ, розмірами 14х17 мм, вартістю 16 гривень, ріжковий ключ, розмірами 12х13 мм, вартістю 15 гривень, 10 ріжкових ключів, на суму 150 гривень, аудіомагнітофон марки «Маяк», вартістю 30 гривень, телевізор марки «Весна-51ТЦ-470Д», вартістю 50 гривень, та 50 кг лому чорного металу, на суму 80 гривен, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 548 гривень.

На початку грудня 2013 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - нагрівальний бак, вагою 200 кг, вартістю 320 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Наприкінці грудня 2013 року, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_1, по АДРЕСА_3, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав - 200 кг лому чорного металлу, на суму 320 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним епізодів інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Завдана потерпілому ОСОБА_1 матеріальна шкода не відшкодована, що зобов'язується усунути в найкоротший термін.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.113), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і в судовому засіданні вибачався за вчинення останнього, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, та відстуність тяжких наслідків від скоєного, одночасно, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1 у судовому засіданні, який на призначенні обвинуваному суворого покарання не наполягав, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний та корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості (ст.185 ч.2 КК україни), крім того, в період терміну випробування та відбування покарання за попереднім вироком суду за скоєння аналогічного злочину, заподіяна потерпілому ОСОБА_1 майнова шкода - не відшкодована, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язанного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин, викладений в данному вироку, в период невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 вересня 2013 року, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за данним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 вересня 2013 року.

Питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 учасниками зазначеного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 було проведено - судову товарознавчу експертизу за №1401291/254 від 29 січня 2014 року (а.с.35), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 343 гривні (а.с.36), котрі підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

3 ріжкових ключа, розмірами 19х22 мм, 3 ріжкових ключа, розмірами 12х14 мм, ріжковий ключ, розмірами 27х30 мм, ріжковий ключ, розмірами 19х27 мм, ріжковий ключ, розмірами 14х17 мм, ріжковий ключ, розмірами 12х13 мм, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.22,32),

- підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1,

гаманець чоловічий коричньового кольору, що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.116,117),

- підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за данним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 вересня 2013 року у виді 06 (шести) місяців позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 06 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирати.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

343 (триста сорок три) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

3 ріжкових ключа, розмірами 19х22 мм, 3 ріжкових ключа, розмірами 12х14 мм, ріжковий ключ, розмірами 27х30 мм, ріжковий ключ, розмірами 19х27 мм, ріжковий ключ, розмірами 14х17 мм, ріжковий ключ, розмірами 12х13 мм, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1,

- повернути потерпілому ОСОБА_1,

гаманець чоловічий коричньового кольору, що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_2,

- повернути обвинуваченому ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: