Постановление суда № 38398326, 22.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7515/13-а

У Х В А Л А

22 квітня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Ізмаїльського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про зобов’язання виконати пункти вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд зобов’язати відповідача виконати п.3, п.4, п.13 вимоги Ізмаїльської ОДФІ Держфінінспекції в Одеській області від 22 серпня 2012 року № 850-16/1663.

В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв’язку із пропуском позивачем встановленого КАС України строком на звернення до суду із даними вимогами. В обґрунтування клопотання заявник зазначила, що термін інформування Держфінінспекції щодо виконання вимоги сплинув 22 вересня 2012 року, отже строк на звернення до суду почав відлік з наступного дня – 23 вересня 2012 року. При цьому із відповіднім адміністративним позовом Держфінінспекція звернулась до суду лише 30 жовтня 2013 року, тобто з пропущення встановленого КАС України строку. Крім того, представник відповідача вважає, що ДФІ в Одеській області не є правомочним суб’єктом, який може звертатись до суду з даними вимогами, оскільки відповідну вимогу, на виконання якої подано позов, висунуто іншим органом – Ізмаїльською ОДФІ Держфінінспекції в Одеській області. Посилаючись на ст.ст. 264, 265 ЦК України, ст.ст. 50, 99, 100 КАС України, представник позивача просила залишити позов без розгляду.

Представник позивача проти залишення позову без розгляду заперечував, зважаючи на поважність пропуску встановленого КАС України строку на звернення до суду із даними вимогами. Зокрема, послався на оскарження Ізолятором в судовому порядку (справи № 1570/5450/2012, № 815/4420/13-а) пунктів 3, 4, та 13 вимоги Ізмаїльської ОДФІ від 22.08.2012 року № 850-16/1663, як підстави для перебігу строку позовної давності.

Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання представника відповідача необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі акту ревізії від № 850-16/89 від 27 липня 2012 року Ізмаїльською ОДФІ висунуто вимогу щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень від 22.08.2012 року № 850-16/1663 терміном виконання – до 22.09.2012 року.

У вересні 2012 року Ізолятор звернувся до Одеського окружного адміністративно суду із адміністративним позовом (справа № 1570/5450/2012), в якому просив скасувати вищевказані акт ревізії та вимогу частково (п.п. 3, 4, 13), який відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України був залишений без розгляду ухвалою суду від 04 лютого 2013 року, законність якої підтверджена ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року.

В червні 2013 року Ізолятор повторно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом (справа № 815/4420/13-а), який постановою від 21 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, залишений без задоволення.

Із даним адміністративним позовом ДФІ в Одеській області звернулась 30 жовтня 2013 року, тобто з пропущення встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку на звернення до суду із даними вимогами. На момент вирішення питання про відкриття провадження по справі (31 жовтня 2013 року) судом в порядку п.5 ч.1 ст.107 КАС України встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, з огляду на наступне.

Слід зазначити, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред’явлено позов.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При викладених вище обставинах, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ДФІ в Одеській області строку звернення до адміністративного суду із даними вимогами, оскільки факт звернення підконтрольної установи до суду щодо оскарження відповідної вимоги безумовно впливає на перебіг відповідного строку, адже ймовірне задоволення такого адміністративного позову унеможливить відповідне звернення суб’єкта владних повноважень щодо його примусового виконання.

Суд також відхиляє посилання представника відповідача на положення ЦК України, оскільки ними врегульовано строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тоді як ДФІ в Одеській області звернулось до адміністративного суду як суб’єкт владних повноважень.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача, з посиланням на ст.50 КАС України, щодо відсутності у ДФІ в Одеській області права на звернення до адміністративного суду із даними вимогами з огляду на те, що вимога складена Ізмаїльською ОДФІ, оскільки вони не ґрунтуються на приписах законодавства.

Так, Ізмаїльська ОДФІ згідно з п.1 Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.10.2011 року № 1236, є структурним підрозділом ДФІ в Одеській області, і в силу п.6.16 вказаного Положення, уповноважена лише вносити пропозиції ДФІ в Одеській області щодо стягнення у судовому порядку у дохід держави коштів, отриманих підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. У зв'язку із цим суд вважає, що належним позивачем у спірних правовідносинах є саме ДФІ в Одеській області.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість даного клопотання, у зв’язку із чим останнє не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 100, 160-165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника Ізмаїльського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 25 квітня 2014 року.

Суддя ____ І.В. Завальнюк

інше