№ 38286018, 16.04.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1655/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музики І.О.

представників позивача: Сергеєва Д.С., Мастістого І.А. (згідно довіреності)

представника відповідача: Мельник Х.В. (згідно довіреності)

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративний позов Приватного підприємства «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Моноліт», за результатом якого, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000992280 від 12.12.2013 року, виданого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ПП «Моноліт» з податку на додану вартість за вересень 2013 року, про що було складено акт перевірки від 20.11.2013 року № 289/15-53-22-8/30445708.

02.12.2013 року, позивачем були надані заперечення на акт перевірки від 20.11.2013 року, які податковим органом, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, враховані не були.

За результатом проведеної камеральної перевірки, на підставі акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000992280 від 12.12.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 41 975, 00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 987, 50 грн.

На погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем було розпочато процедуру адміністративного оскарження.

За результатом розгляду первинної скарги підприємства, рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області № 66/10-15-32-10-02-07 від 13.01.2014 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 12.12.2013 року залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення.

За результатом розгляду повторної скарги підприємства, рішенням Міністерства доходів і зборів від 13.02.2014 року № 2853/6-99-99-10-01-15, податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому зазначає помилковість висновків податкового органу при проведенні камеральної перевірки, не відповідності їх положенням ст.ст. 198, 200 Податкового Кодексу України та правомірності формування підприємством податкового кредиту у вересні 2013 року на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів-постачальників, оскільки факт подвійності включення даних накладних у податкову звітність підприємства за різні податкові періоди не відповідає дійсності.

В ході судового розгляду представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та його відповідності вимогам податкового законодавства.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 20.11.2013 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Моноліт» за вересень 2013 року, про що складено акт перевірки від 20.11.2013 року № 2895/15-53-22-8/30445708 про встановлення порушень підприємством вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань за вересень 2013 року на суму 41 975 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.12.2013 року № 0000992280 про збільшення ПП «Моноліт» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 41 975 грн. - за основним платежем, 20 987, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2013 року до складу податкового кредиту включено: податкову накладну від 19.10.2012 року № 1659 на загальну суму 31 733, 50 грн. у тому числі ПДВ 5 288, 91 грн., виписану постачальником ТОВ «Радуга-Н», ІПН 310949215414; податкову накладну від 26.12.2012 року № 22 на загальну суму 47 196 грн., у тому числі ПДВ 7 866 грн., виписану постачальником ПП «КЕРАМІК», ІПН 324327315532; податкову накладну від 27.12.2012 року № 62 на загальну суму 172 920, 36 грн. у тому числі ПДВ 28 820,06 грн., виписану постачальником ТОВ «Перша інженерна компанія», ІПН 3386581115530.

Податковим органом, в акті перевірки зазначено, що вказані суми відображені у розділі ІІ додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включені до складу податкового кредиту жовтня 2012 року, у зв'язку з чим подвійно відображені у розділі додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та включені до складу податкового кредиту у вересні 2013 року.

В ході судового розгляду представник позивача, з висновками про подвійне включення до податкового кредиту у вересні 2013 року сум за вищезазначеними податковими накладними не погодився, суду пояснив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 21.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, за результатом якої були виявленні порушення підприємством вимог п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме було виявлено завищення податкового кредиту у сумі 46 815 грн., в тому числі по податковим періодам: листопад 2012 року у сумі 6647 грн., грудень 2012 року у сумі 40 168 грн., через не підтвердження податковими накладними сум включених до податкового кредиту, у тому числі й тих, що зазначені в акті камеральної перевірки.

За наслідками проведеної виїзної перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.03.2013 року № 0000642210 про нарахування суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ на суму завищеного податкового кредиту у розмірі 46 815 грн. з нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23 408 грн.

Позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 12.03.2013 року було визнано підприємством, а нараховані суми податкового зобов'язання сплачені до бюджету. У зв'язку з тим, що суми за податковими накладними, виданими ТОВ «Радуга-Н», ПП «Керамік», ТОВ «Перша інженерна компанія», були виключені податковим органом, через що було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ, позивач наполягає на відсутності подвійного застосування даних накладних при формуванні податкового кредиту за різні податкові періоди, оскільки підприємством вони включені відповідно до положень абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, та фактично враховані при розрахунку податкового кредиту у вересні 2013 року, за умов того, що податкові накладні є отриманими, а їх застосування у звітності жовтня 2012 року знівельовано.

Відповідно до положень п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Виходячи з приведеного аналізу податкового законодавства, суд, з врахуванням всіх істотних обставин справи, приходить до висновку, що ПП «Моноліт» мав право включити до податкового кредиту за податковий період вересень 2013 року, суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним від 19.10.2012 року № 1659 на загальну суму 31 733, 50 грн. у тому числі ПДВ 5 288, 91 грн., виписану постачальником ТОВ «Радуга-Н», ІПН 310949215414; від 26.12.2012 року № 22 на загальну суму 47 196 грн., у тому числі ПДВ 7 866 грн., виписану постачальником ПП «КЕРАМІК», ІПН 324327315532; від 27.12.2012 року № 62 на загальну суму 172 920, 36 грн. у тому числі ПДВ 28 820,06 грн., виписану постачальником ТОВ «Перша інженерна компанія», ІПН 3386581115530, оскільки за змістом ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, тобто нарахування має відбуватись виходячи з фактичного розрахунку та врахування сум податку за податковими накладними без формалізації щодо їх подвійного застосування. Дійсно, податкові накладні були зазначені позивачем у податковій звітності двічі, але застосовані, з врахуванням їх виключення самим податковим органом, при розрахунку податку, одноразово.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області №0000992280 від 12.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області №0000992280 від 12.12.2013 року.

16 квітня 2014 року.