Постановление суда № 38216676, 09.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17332/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулася до суду з позовом до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 35849,16 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.05.2011 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесено рішення про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна з погодженням представника підприємства, про що свідчить його підпис на даному акті, на загальну суму 265 406,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем станом на час заявлення позовних вимог існує заборгованість перед бюджетом, зокрема по податку на додану вартість. Відповідачем самостійно подано декларації з ПДВ, а саме:

- Декларація по ПДВ від 22.04.2013 р. №9022900518 на суму 220870,00 грн.;

- Декларація по ПДВ від 20.05.2013 р. №9029376933 на суму 137080,00 грн.

Відповідно до ст.129 ПК України відповідачу нараховано пеню з моменту подачі Декларації по ПДВ від 22.04.2013 р. №9022900518.

Як вбачається з довідки про відсутність/наявність податкового боргу відповідача станом на 08.10.2013 року наявна недоїмка в розмірі 4790154,42 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в 2013 році направлялися інкасові доручення на підставі рішення суду № 2а-16735/11/2670 від 18.06.2012 з метою погашення боргу відповідача за рахунок грошових коштів (від 18.01.; 07.02; 01.04; 25.04.; 22.05: 13.06), які в частині були повернуті без виконання, інші виконані частково в сумі, яка не перевищує 340 гривень.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати суми податкового боргу, а також те, що у відповідача недостатньо коштів для погашення його податкового боргу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.