Постановление суда № 38207921, 03.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14030/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ТОВ «Зара Україна» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17 червня 2013 року № 0000293930 та №0000283930.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0000293930.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на те, що виправлення в Книзі обліку розрахункових операцій були засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою товариства. Також позивач посилається на те, що судом першої інстанції було невірно застосовано положення абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що ТОВ «Зара Україна» не забезпечило щоденне друкування фіскальних звітних чеків.

Під час судового засідання представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, викладених у ній, а також просили відмовити в задоволені апеляційної скарги відповідача посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених у ній, а також просила відмовити в задоволені апеляційної скарги позивача посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення в частині відмови в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та ТОВ «Зара Україна» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено фактичну перевірку магазину «Zara» по вул. Хрещатик, 23-а, м. Київ суб'єкта господарювання ТОВ «Зара Україна», про що складено акт від 05 червня 2013 року.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0000293930, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 382160 грн. 00 коп. та № 0000283930, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 806414 грн. 75 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «Зара Україна» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Зара Україна» в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0000293930 суд першої інстанції виходив з того, що позивач у своїй діяльності використовує належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, технічні характеристики якого не забезпечують можливість роздрукування фіскального чеку із зазначенням номеру.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що підставою для застосування до ТОВ «Зара Україна» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 382160 грн. 00 коп. став висновок податкового органу про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за яке передбачена п. 4 ст. 17 вказаного Закону.

У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Під час проведення фактичної перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем не було забезпечено друкування 1124 фіскальних звітних чеків за дні, зазначені в акті перевірки від 05 червня 2013 року.

Представник ТОВ «Зара Україна» стверджує, що такі фіскальні звітні чеки були роздруковані та зберігаються в Книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО). На підтвердження вказаної обставини позивач надав суду копії відповідних аркушів КОРО.

Дослідивши надані позивачем документи та письмові пояснення відповідача колегія суддів дійшла встановила, що висновок податкового органу про те, що позивачем не забезпечено друкування 1124 фіскальних звітних чеків ґрунтується на тому, що надані до перевірки фіскальні звітні чеки не містять всіх реквізитів, передбачених п. 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМ України від 18 лютого 2002 року № 199, а саме - номеру.

Відсутність на 1124 фіскальних звітних чеках їх номерів не заперечується позивачем та підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями таких чеків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при здійсненні розрахункових операцій використовується реєстратор розрахункових операцій ІКС-Е260Т. Зазначений реєстратор розрахункових операцій включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, позивач у своїй діяльності використовував реєстратор розрахункових операцій, що у встановленому законом порядку зареєстровані у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Згідно листа ТОВ «ІКС-ТЕХТО» від 30 квітня 2013 року № 1042, яке є виробником реєстраторів розрахункових операцій ІКС-Е260Т, в разі відсутності розрахункових операцій протягом зміни при виконанні денного звіту (роздрукуванні фіскального звітного чеку) дані про зміну і номер звіту не заносяться до фіскальної пам'яті та, відповідно, не друкуються.

Таким чином, відсутність на 1124 фіскальних звітних чеках їх номерів зумовлена саме технічними особливостями реєстратора розрахункових операцій ІКС-Е260Т.

Відсутність номерів саме на тих фіскальних звітних чеках, що роздруковані після зміни, протягом якої розрахункові операції не здійснювалися, підтверджується записами у розділі 2 КОРО.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що номер на 1124 фіскальних звітних чеках відсутній з об'єктивних причин, які не залежать від позивача.

Відповідно, ТОВ «Зара України», здійснюючи роздрукування фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій ІКС-Е260Т діяло у повній відповідності до п. 3 ст. 3 та п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про задоволення адміністративного позову ТОВ «Зара Україна» в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0000293930.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Зара Україна» в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 0000283930 суд першої інстанції виходив з того, що позивач 18 березня, 26 квітня та 22 травня 2011 року не забезпечив оприбуткування готівки в касі.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що підставою для застосування до ТОВ «Зара Україна» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 806414 грн. 75 коп. став висновок податкового органу про порушення позивачем п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБ України № 637 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року (далі - Указ).

У відповідності до абз. 1 п. 2.6 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБ України № 637 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення) уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно абз. 3 п. 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1.2 вказаного Положення книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, згідно абз. 4 п. 4.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 1 грудня 2000 року передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Проаналізувавши вказані норми права колегія суддів дійшла до висновку про те, що суб'єкти господарювання зобов'язані щодня здійснювати оприбуткування готівкових коштів у касі. Оприбуткування готівки в касі здійснюється шляхом вклеювання у КОРО щоденних фіскальних звітних чеків та виконання записів про рух готівки.

Із приєднаних до матеріалів справи копій з КОРО позивача вбачається, що ТОВ «Зара Україна» 18 березня, 26 квітня та 22 травня 2011 року було здійснено записи про рух готівки, які не відповідають даних фіскальних звітних чеків.

В подальшому таку невідповідність було виправлено. Однак, виправлення були здійснені без дотримання вимог п. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Згідно вказаної норми права помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Виправлення в КОРО ТОВ «Зара України» були засвідчені підписом невідомої особи та печаткою товариства. Інші записи, передбачені п. 4 Положення, відсутні. Рядки КОРО, що передують виправленому запису та є наступними після нього, заповнені.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що зазначені обставини дають підстави вважати, що такі виправлення були здійсненні в інший день, ніж день надходження готівки до каси, що є порушенням п. 2.6 Положення.

Представник позивача стверджує, що виправлення записів у КОРО без дотримання вимог п. 4 Положення є порушенням порядку ведення Книги обліку розрахункових операцій, проте не може вважатися не може вважатися незабезпеченням щоденного оприбуткуванням готівки в касі.

Такі доводи представника позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, адже, як раніше зазначалося, щоденне оприбуткування готівки в касі забезпечується саме шляхом належного ведення КОРО.

Порушення порядку заповнення КОРО чинне законодавство не визначає як самостійне правопорушення. Однак, допущення зазначеного порушення має наслідком визнання готівки підприємства такою, що не була оприбуткована у день її фактичного надходження.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні позовної вимоги ТОВ «Зара Україна» про скасування податкового повідомлення-рішення 17 червня 2013 року №0000283930.

Таким чином, доводи апеляційних скарг Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та ТОВ «Зара Україна» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 18 жовтня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та ТОВ «Зара Україна» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційних скарг Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 08 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.