№ 38206543, 07.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2014 року 11:48 № 826/3857/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства фірма "ДІАФ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Мале приватне підприємство фірма «Діаф» з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві.

Ухвалою від 07 квітня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва позов в частині позовних вимог до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Позивач просить суд зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві надати відповідно до постанови КМ України від 06.04.1995 № 244 «Про затвердження порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанови № 455/13 від 17.10.2013 (про накладення штрафу в розмірі 41292 грн.) та № 456/13 від 17.10.2013 (про накладення штрафу в розмірі 51615 грн.) (далі разом - Постанови).

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві (далі - відповідач) заперечла проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Мале приватне підприємство фірма «Діаф» стверджує, що відповідач порушив права та інтереси позивача на отримання рішень у формі постанов № 455/13 та № 456/13 від 17.10.2013, оскільки вказаних документів не отримувало від суб'єкта владних повноважень і про їх існування стало відомо за наслідком ознайомлення з матеріалами відповідного виконавчого провадження.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що вчиняв усі дії у відповідності до положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. N 244 - в редакції чинній станом на 17 жовтня 2013 року; далі - Порядок).

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі.

Відповідачем надано суду копії Постанов з зазначеними у них обставинами їх скерування 17.10.13 позивачу поштою з зазначенням номеру поштового відправлення. Вказані номери відповідають реєстраційним номерам поштової служби, які зазначені на конвертах (копії долучено до заперечень і матеріалів справи) в яких скеровувались Постанови позивачу. Проте вказані поштові відправлення повернулися відповідачу з підстав закінчення встановленого строку їх зберігання. Тобто з тих підстав, що позивачем не було їх отримано у поштовому відділенні. Адреса позивача відповідає відомостям і адресі, зазначеним на цих конвертах. На звороті конвертів поштарем зроблено відмітки про залишення повідомлення позивачеві 19.10, 21.10, 26.10, 4.11, 11.11 дві тисячі тринадцятого року про надходження на його ім'я рекомендованої кореспонденції.

Таким чином, відповідач вчинив усі передбачені Порядком дії для вручення Постанов позивачу.

Отже, жодної бездіяльності відповідачем не допущено, а невручення Постанов відбулося не з вини або бездіяльності відповідача, що виключає факт порушення прав та інтересів позивача та необхідності їх захисту судом. Позивач може отримати вказані Постанови у відповідача в порядку, встановленому профільним законодавством України у інформаційній сфері.

Поряд з цим, суд зазначить, що позивача листом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 03.10.13 року було повідомлено про час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення директору позивача (Шупик Ф.І.) вказаного листа і доданих до нього документів. Тобто позивач міг і повинен був дізнатися про результати розгляду вказаної справи, в тому числі відвідати поштове відділення для отримання поштової кореспонденції або звернутися з інформаційним запитом до відповідача про результати розгляду відповідної справи, проте цього не зробив.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність своїх дій вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.. 9, 158, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.04.14 р.