Постановление суда № 38136752, 04.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 квітня 2014 року Справа № 805/4102/14

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін та на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 11.02.2014 року № 73/05-19-22-01/05394618,-

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Маріупольський графітовий комбінат» (далі - ПАТ «Маркограф», відповідач) про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін та на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 11.02.2014 року № 73/05-19-22-01/05394618.

Як слідує з заявленого позову, Маріупольською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Маркограф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складений акт від 11.02.2014 року № 73/05-19-22-01/05394618.

При цьому, зазначеною перевіркою встановлено порушення в частині застосування ПАТ «Маркограф» звичайних цін, за наслідками чого були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема: від 27.02.2014 року № 0000192201 по податку на додану вартість про нарахування ПАТ «Маркограф» грошового зобов'язання на суму 69663,00 грн. (у т.ч.: за основним платежем - 55730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13933,00 грн.); від 27.02.2014 року № 0000132201 по податку на прибуток підприємств про нарахування ПАТ «Маркограф» грошового зобов'язання на суму 188481,00 грн. (у т.ч.: за основним платежем - 175079,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13402,00 грн.) та ін. податкові повідомлення-рішення.

Підставами для звернення до суду з наведеними вище позовними вимогами позивач зазначає вимоги пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 та ст. 39.15 Податкового кодексу України (в редакції діючої у перевіряємому періоді), згідно яким керівник органу державної податкової служби звертається до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Права контролюючих органі визначені у статті 20 Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції діючої у перевіряємому періоді) передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

У чинному на даний час Податковому кодексі України зазначена норма викладена у підпункті 20.1.36 пункті 20.1 статті 20.

Згідно ч. 1 Розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, стаття 39 цього Кодексу «Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни» набрала чинності з 1 січня 2013 року.

Отже за приписами пункту 39.15 зазначеної статті, визначені із застосуванням звичайних цін: база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються контролюючими органами для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

З аналізу наведених норм вбачається послідовність дій контролюючого органу. Так, ці дії передбачають такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.

Звернення керівника контролюючого органу з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій контролюючого органу із застосування звичайних цін.

При цьому, обов'язковою передумовою для звернення із відповідним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

З зазначеного слідує, що звернення до суду керівника контролюючого органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін прямо врегульовано статтею 39 Податкового кодексу України.

Про реалізацію права контролюючих органів, визначене п. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, та його безпосереднього взаємозв'язку з вимогами п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України також повідомлене Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 14.06.2012 року № 1500/12/13-12.

Разом з тим, Законом України від 04.07.2013 року № 408-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» статтю 39 викладено у новій редакції та згідно ч. 1 розділу II «Прикінцеві положення» даний Закон, а отже й ця стаття, набрали чинності з 01.09.2013 року.

При цьому, у новій статті 39 Податкового кодексу України, яка має назву «Трансферне ціноутворення», відсутня норма, яка б надавала підстави контролюючому органу звертатися до суду з позовом про нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з моменту прийняття нової редакції статті 39 Податкового кодексу України (з 01.09.2013 року) звернення керівника контролюючого органу до суду з позовом про нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін не ґрунтується на приписах чинного податкового законодавства, оскільки на день прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень (27.02.2014 року) та на день звернення позивача до суду з позовом (03.04.2014 року) відсутній порядок, який був врегульований попередньою редакцією статті 39 Податкового кодексу України в період його дії з 01.01.2013 року до 01.09.2013 року, тобто відсутні правові підстави для такого звернення після 01.09.2013 року.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 109 суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного суд відмовляє у відкритті провадження в справі, оскільки нормами діючого податкового законодавства не передбачений механізм реалізації такого права органів державної податкової служби як звернення до суду з позовами про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування об'єкту оподаткування у результаті застосування звичайних цін, а отже поданий позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі та повернути Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області позов разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію ухвали направити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу Адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чучко В.М.