Решение № 3804411, 28.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2009 р. Справа № 3/103/09

за позовом: Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства

внутрішніх справ України в Миколаївській області

вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001

До 1-відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату

вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030

До 2-відповідача: Міністерство оборони України

03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6

про: стягнення заборгованості за договором у сумі 833,34 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Павленко П.В., за довіреністю;

Від 1-відповідача: не з’явився;

Від 2-відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з 1-відповідача заборгованість в розмірі 833,34 грн. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі договору № 056/412 від 15.01.2008 р. та норм цивільного законодавства України.

1-Відповідач надав відзив, в якому просить суду відмовити в притягненні Миколаївського ОВК як відповідача по справі, оскільки останній є бюджетною установою і фінансується виключно з Державного бюджету України, то сплата поточних рахунків та/або заборгованості можлива лише за умови належного і своєчасного фінансування з боку Міністерства оборони України. В разі відсутності такого фінансування Миколаївський ОВК не може сплачувати будь-які рахунки.

2-Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив по суті позовної заяви не надав.

Позивач в судовому засіданні просить суд стягувати гроші з 1-відповідача, оскільки є інформація про наявність грошових коштів у останнього.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

15 січня 2008 р між відділом Державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (далі виконавець, позивач) та Миколаївським обласним військовим комісаріатом (далі замовник-1, 1-відповідач), Вознесенським об’єднаним районним військовим комісаріатом було укладено договір за № 056/412 на централізовану охорону майна на об’єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.

За вказаним договором позивачем було видано наказ № 2251 від 01.04.08 р. «Про взяття під охорону за допомогою ПЦС Вознесенський об’єднаний районний військовий комісаріат».

Відповідно до п.3.1 та п. 3.2 укладеного договору, розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни. Вартість послуг визначається у розрахунку. Оплата за цим договором здійснюється замовником 1 щомісячно до 15-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником 1 грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Пунктом 5.2.2 договору передбачено, що замовник 1 зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем за грудень 2008 року за розрахунком позивача становить 833,34 грн.

Вищезазначена заборгованість в сумі 833,34 грн. підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків підписаний як позивачем так і 1-відповідачем.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справ, для досудового розв'язання спору позивач направив 1-відповідачу претензію за №19/1-501 від 26.02.2009р.

1-Відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій борг визнає в повному обсязі та зазначає, що у зв’язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування, не має можливості сплатити заборгованість.

Оскільки 1-відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, загальна заборгованість правомірно склала 833,34 грн.

Отже, в спірних правовідносинах Миколаївським обласним військовим комісаріатом порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Також, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відсутність спору між позивачем та 2-відповідачем.

Згідно з правилами п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі відносно 2-відповідача - Міністерства оборони України припинити.

2. Позов задовольнити.

Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08299180) на користь Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (вул. Шевченка, 52, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 08596966) –833,34 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.Г. Смородінова