Решение № 38019291, 03.04.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1995/13-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Руслан Анатолійович

Категорія 19 Доповідач Забродський М. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Забродського М.І.

суддів: Шевчук А.М. Заполовського В.Й.

з участю секретаря

судового засідання: Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Романівсервіс» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 листопада 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_3 та Закритого акціонерного товариства «Дзержинськсервіс» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2010 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (надалі Банк) звернулося до суду із зазначеним позовом про стягнення з ОСОБА_3 та ЗАТ «Дзержинськсервіс» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 190 7705,83 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до укладеного договору №21 від 09 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 останній надано кредит в сумі 200 000 доларів США, що еквівалентно 1010000 грн. під 15 % річних (згідно додаткової угоди до договору №4 від 21 травня 2008 року) строком по 08 липня 2017 року для придбання земельної ділянки та рефінансування кредитної заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ЗАТ «Дзержинськсервіс» був укладений 09 липня 2007 року іпотечний договір. За його умовами товариство передало нежитлову нерухомість загальною площею 1183,10 кв.м.

Проте з моменту отримання кредитних коштів ОСОБА_3 погасила кредит лише частково. Таким чином свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків, передбачених кредитним договором, не виконує, і станом на 02 листопада 2009 року виникла заборгованість.

У вересні 2012 року ТОВ «Романівсервіс» подано зустрічну позовну заву про визнання договору іпотеки від 09 липня 2007 року, укладеного між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ЗАТ «Дзержинськсервіс» удаваним правочином та застосувати до нього правила укладення договору майнової поруки та визнати такий договір поруки таким, що припинив свою дію.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 20 лютого 2013 року зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 лютого 2013 року позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 і ЗАТ «Дзержинськсервіс» в солідарному порядку на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором №21 від 09 липня 2007 року в сумі 1907705 грн. 83 коп. та понесені судові витрати в сумі 1820 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 1820 грн. понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Романівсервіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову до товариства.

Посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно досліджені та оцінені докази.

Зокрема, суд першої інстанції не врахував те, що договір іпотеки - майнової поруки який укладений між позивачем та ЗАТ «Дзержинськсервіс» є припиненим з 21 травня 2008 року у відповідності до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки обсяг відповідальності збільшився по договору майнової поруки, з 13% річних до 15 % річних, на підставі додаткової угоди укладеної між ОСОБА_3 та позивачем 21 травня 2008 року.

Крім того строк звернення позивача до суду про стягнення боргу по договору майнової поруки минув, оскільки позивачем подано позов 10 червня 2010 року, а про порушене право позивачу було відомо ще 02 листопада 2009 року, що підтверджується розрахунком заборгованості та поданою позовною заявою.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції не враховані положення п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» щодо припинення поруки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 09 липня 2007 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №21. За його умовами відповідачка отримала кредит в сумі 200 000 доларів США, що еквівалентно 1010000 грн. під 15 % річних (згідно додаткової угоди до договору №4 від 21 травня 2008 року) на строк до 08 липня 2017 року для придбання земельної ділянки та рефінансування кредитної заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договром між Банком та ЗАТ «Дзержинськсервіс», правонаступником якого є ТОВ «Романівсервіс», укладений 09 липня 2007 року іпотечний договір. Пунктом 2.1. договору передбачено, що товариство передало в іпотеку нежитлову нерухомість, а саме частину майнового комплексу зі всіма об'єктами функціонування пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 1183,10 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки становить 1666758.00 грн.(а.с.10-18).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим Законом.

Отже ТОВ «Романівсервіс», як майновий поручитель, несе відповідальність перед іпотекодавцем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно майном в межах вартості предмета іпотеки.

Пуктами 4.1.5., 4.1.6 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель, а це Банк, має право звернути стягнення не предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання воно не буде виконано.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Проте кредитним договором та іпотечним договром не передбачено, що ТОВ «Романівсервіс» та ОСОБА_3 несуть солідарний обов'язок перед Банком.

За таких обставин суд першої інстанції встановивши суму заборгованості за кредитним договором помилково стягнув її у солідарному порядку з відповідачів.

Оскільки судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного ухвалення рішення про стягнення з ТОВ «Романівсервіс» у солідарному порядку 1907705 83 грн. заборгованості та 1820 грн. судового збору таке рішення на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення правильність його не перевіряється, оскільки не містить доводів апеляційна скарга, тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.209, 303,304,307,309,313, 314,316 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Романівсервіс» задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 листопада 2013 року, в частині стягнення з ТОВ «Романівсервіс» у солідарному порядку 1907705 83 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820 грн. судового збору, скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у задоволенні позову до ТОВ «Романівсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: