Решение № 3801644, 23.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/103

23.04.09

За позовом ВАТ „Управління механізації будівельних робіт”;

До ТОВ „Литий камінь”;

Про стягнення 52 483,93 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Федоровський О.М., представник, довіреність №70 від 18.03.2009 р.;

Від відповідача: не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009 р. порушено провадження у справі №18/103, справа призначена слуханням на 26.03.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 26.03.2009 р. до 23.04.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 26.03.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 52 483,93 грн. заборгованості, 524,83 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Позивачем 08.04.2009 р. до господарського суду подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 2 046,00 грн. основного боргу, 5 082,25 грн. інфляційних втрат, 122,67 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

У судовому засіданні 23.04.2009 р. представник позивача надав клопотання, в якому уточнив суму основного боргу та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 046,25 грн.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Литий Камінь”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов’язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 59 100,00 грн., що підтверджуються змінними рапортами:

—б/н від 25.03.2008 р. на суму 7 500,00 грн.

—б/н від 21.03.2007 р. на суму 5 250,00 грн.;

—б/н від 25.03.2008 р. на суму 7 500,00 грн.;

—б/н від 20.03.2007 р. на суму 1 500,00 грн.;

—б/н від 01.03.2008 р. на суму 1 875,00 грн.;

—б/н від 03.03.2008 р. на суму 15 562,50 грн.;

—б/н від 19.02.2008 р. на суму 10 800,00 грн.;

—б/н від 29.02.2008 р. на суму 1 350,00 грн.;

—б/н від 12.02.2008 р. на суму 4 387,50 грн.;

—б/н від 11.02.2008 р. на суму 3 375,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за угодами, надані позивачем послуги оплатив частково. Станом на день подання позову до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 52 483,93 грн. Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідачем на користь позивача борг частково був погашений. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 2 046,250 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 5 082,25 грн. та 122,67 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що позивачем після подачі позовної заяви до господарського суду на користь позивача борг частково був погашений, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Литий камінь” (інд. 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 31647631) на користь Відкритого акціонерного товариства „Управління механізації будівельних робіт” (інд. 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, 8, код ЄДРПОУ 24214349) 2 046 (дві тисячі сорок шість) грн. 25 коп. основного боргу, 5 082 (п’ять тисяч вісімдесят дві) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 122 (сто двадцять дві) грн. 67 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 524 (п’ятсот двадцять чотири) грн. 83 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко