№ 3791659, 28.04.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

28 квітня 2009 р.                                                                                      Справа № 2-а-1449/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,

При секретарі судового засідання:   Гонті Інні Олександрівні 

За участю представників сторін:

позивача      :   Дремлюха О.М. за довіреністю

відповідача :   Тишківського С.Л за довіреністю.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальності "Барлінек Україна"  

до:   Державної податкової інспекції у м.Вінниці 

про: визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ :

 ТОВ “Барлінек Україна”(надалі –позивач) звернулось з позовом до ДПІ у м. Вінниці (надалі –відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник позивача в позовній заяві просить визнати та  скасувати рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 січня 2009 року за №0000132200 та від 19 лютого 2009 року за №0000132200/1.

Позов мотивовано наступним.

Відповідачем проведена виїзна позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №02/03/2006 від 29.03.2006 року з фірмою “Барлінек Інвестиції”, Польща. Про це складений акт від 27.01.2009 року  №156/2202/33088794, за результатами розгляду якого прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових)  санкцій від 28 січня 2009 року за №0000132200 та від 19 лютого 2009 року за №0000132200/1 в розмірі 58999 грн.

Перевіркою  встановлено порушення відповідачем  вимог ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

В зв’язку з перевищенням 180-денного терміну розрахунків відповідач зробив висновок про порушення з боку позивача зазначених норм законодавства і застосував до нього фінансові санкції.

 Позивач вважає, що вказані рішення відповідача суперечать вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином,  саме цей Закон визначає порядок застосування пені за порушення вимог Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Позивач вважає, що штрафні санкції, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк мають міститься саме в податковому повідомленні. Зазначеним спеціальним Законом не передбачено права відповідача приймати рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій).

А тому позивач вважає, що відповідач прийняв документ, не передбачений законом, тобто перевищив надані йому повноваження, що є підставою для визнання таких рішень відповідача протиправними та їх скасування.

Також позивач вважає, що не вчиняв жодних дій, спрямованих на порушення термінів, встановлених Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

 При цьому зазначає, що є лише потерпілою стороною і в його діях відсутня така складова будь-якого правопорушення як вина, а тому застосовувати штрафні санкції без наявності вини позивача відповідач не мав права.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на наступне.

Позивач допустив порушення вимог ст.1 Закону України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті”, а саме перевищено граничний термін надходження валютної виручки по експортному контракту з фірмою “Барлінек інвестиції (Польща), і відповідно до ст.4 цього Закону до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді пені.

Відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в межах повноважень, наданих законодавством, а тому ці рішення є законними. Форма рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачена чинним законодавством України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

При проведенні розрахунків за контрактом  №02/03/2006 від 29.03.2006 року з фірмою  “Барлінек Інвестиції” Польща, позивачем було порушено 180 - денний  термін  надходження валютної виручки за раніше  переданий товар,  що потягнуло за собою нарахування відповідачем позивачу пені в розмірі 0,3 відсотка  від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості  відповідно до санкції  передбаченої ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Встановлено, що відповідачем було застосовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  в формі “С”- додаток 8 до Порядку затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року за №253.

Отже, відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строк, визначений цим Законом або іншими законами України.

Штрафна санкція (штраф) згідно п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Так акти ненормативного характеру можуть застосовуватися лише стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у ст. 14, ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування”, пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності до такого переліку не включено, отже пеня не належить до категорії податкових зобов'язань. Виходячи з того, що регулювання у сфері валютного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності не є регулюванням у сфері оподаткування, на такі відносини положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”в частині визначення податкових зобов'язань не розповсюджуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України. Крім цього, на підставі п. 7, п. 8 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органи державної податкової служби мають право нараховувати та стягувати пеню і штрафні санкції, а не визначати їх як податкове зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.13, ч.4 ст.41 Конституції України, суд прийшов до висновку,  що відповідачем правильно  було винесене рішення до відповідача  про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 58999 грн.

Згідно ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 19, 23, 71, 94, 98, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Барлінек Україна”до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 січня 2009 року за №0000132200 та від 19 лютого 2009 року за №0000132200/1 відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  05.05.09 

Суддя                                                              Сторчак Володимир Юрійович