Решение № 37909310, 24.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16483/13 24.03.14

За позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР"

про стягнення 88 652,04 грн.

Головуючий суддя Васильченко Т.В.

Судді Ломака В.С.

Любченко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача:Колокольніков В.А., довіреність б/н від 01.11.2013;від відповідача:не з'явилися

Суть спору: Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Люксембурзький" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" про стягнення 88652,04 грн. заборгованості за договором поставки № 131 від 13.08.2012, з якої: 87010,80 грн. основний борг та 1641,24 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки № 131 від 13.08.2012 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.09.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.09.2013 справу №910/16483/13 передано на розгляд судді Любченко М.О., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2013, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16483/13 прийнято до провадження суддею Любченко М.О. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу №910/16483/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16483/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

02.12.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення, в яких зазначив, що заборгованість ТОВ «СПАР-ЦЕНТР» перед позивачем є суттєво меншою і становить 59166,93 грн. виходячи з доданого ним розрахунку, а також вказав, що обумовлений сторонами у п.3.7 договору строк оплати вартості товарного запасу на суму 18000,00 грн. станом на момент розгляду спору не настав.

В судовому засіданні 02.12.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.12.2013.

В судовому засіданні 17.12.2013, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.12.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/16483/13 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2013, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16483/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Васильченко Т.В. (головуючий), Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено до розгляду.

21.01.2014 через відділ діловодства суду позивач подав додаткові документи у справі, зокрема акт звірки взаєморозрахунків, підписаний обома сторонами з відповідними зауваженнями та запереченнями позивача, а також письмові пояснення, в яких він звертає увагу на те, що відповідачем в письмових поясненнях та акті звірки взаєморозрахунків занижено суми боргу за більшістю накладних та при цьому не наведено документів, на які він посилається. Крім того позивач вказує, що договір фактично було припинено в односторонньому порядку, у зв'язку з чим сума, зазначена у п. 3.7 договору поставки № 131 від 13.08.2012 має бути повернута разом з сумою боргу за іншими товарно-транспортними накладними.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.02.2014 справу № 910/16483/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Нечай О.В., Куркотова Є.Б. у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному, суддів Ломака В.С., Любченко М.О. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2014, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16483/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Нечай О.В., Куркотова Є.Б. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.03.2014 справу №910/16483/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О. у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного, а суддів Ломака В.С., Любченко М.О. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/16483/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 24.03.2014 представник позивача вимоги викладені в позовній заяві підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2012 між Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Люксембурзький" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" (покупець) укладено договір поставки № 131, відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного договору.

За умовами п. 2.1 договору постачальник повинен поставляти товари вчасно на умовах DDP у відповідності з правилами "Інкотермс 2010", до відповідної торгівельної точки покупця, яка вказана у замовлені, у відповідній кількості і належній якості. При цьому, замовлення на поставку товарів можуть надаватися постачальникові у письмовій формі, електронною поштою, факсом, по телефону або іншим способом, прийнятий для покупця за п'ять днів до поставки і є обов'язковим для постачальника.

Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженими на приймальну платформу торгової точки, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (п.2.6 договору)

Згідно п. 3.1 договору постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікації/прайслисті, затвердженому сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються постачальником покупцеві для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Оплачує покупець грошові кошти за товар на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки товарів, яка зазначена у накладних, з якими поставлявся товар (п. 3.6 договору).

При цьому, п. 3.7 договору сторони встановили, що постачальник зобов'язується надати покупцю товарний запас в кількості, що необхідна для заповнення (експозиції) виділених під товар постачальника полиць в мережі магазинів покупця, на суму 18000,00 грн. Оплата вартості даного товару здійснюється на протязі 10 календарних днів по закінченні дії договору, а у випадку дострокового розірвання договору данні товари повертаються постачальнику на протязі 3-х календарних днів з дати розірвання.

Цей договір укладений строком до 31.12.2014 включно. Строк дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (п.9.1 договору).

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, цей договір поставки є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

На виконання умов даного договору у період з листопада 2012 по січень 2013 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 237239,82 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними, які підписані обома сторонами без заперечень та податковими накладними.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару на підставі товарно-транспортних накладних належним чином не здійснив, сплативши лише 100000,00 грн., про що свідчать банківські виписки долучені до матеріалів справи, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 87010,80 грн., з урахуванням часткового повернення товару на суму, згідно долучених до матеріалів справи прибуткових ордерів, 50229,02 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони передбачили п. 3.6 договору, що покупець оплачує грошові кошти на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки товарів, яка зазначена у накладних, з якими поставлявся товар, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

При цьому, як зазначалось вище, п. 3.7 договору сторони встановили, що постачальник зобов'язується надати покупцю товарний запас в кількості, що необхідна для заповнення (експозиції) виділених під товар постачальника полиць в мережі магазинів покупця, на суму 18000,00 грн., оплата яких здійснюється на протязі 10 календарних днів по закінченні дії договору.

Договір укладений строком до 31.12.2014 включно, доказів розірвання договору або припинення його дії з інших підстав суду не надано, у зв'язку з чим при обрахунку суми основного боргу необхідно виходити з того, що така сума обов'язково має бути зменшена на суму товарного запасу в розмірі 18000,00 грн., оскільки строк оплати даних коштів на час розгляду даної справи ще не настав.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу, за вирахуванням розміру товарного запасу, в сумі 69 010,80 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 1641,24 грн., то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від них.

Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, а відтак часткова відмова закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзський» від позову, не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права і інтереси.

Відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений про що свідчить його заява, повноваження на вчинення цих дій перевірені судом, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням судових витрат в цій частині на позивача, оскільки припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість. При цьому, доводи відповідача проте, що борг за вирахуванням суми товарного запасу складає 41166,93 грн., суд не приймає до уваги, оскільки в порушення вимог ст. ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України, жодних належних доказів (первинні бухгалтерські документи) у підтвердження таких доводів відповідач суду не надав. Докази сплати чи повернення товару на суму 27843,87 грн. (69010,80 грн. - 41166,93 грн.) матеріали справи не містять.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; ідентифікаційний код 36148976) на користь Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Люксембурзький" (65007, м. Одеса, 3-й Водопровідний провулок, 9, ідентифікаційний код 32833932) 69010 (шістдесят дев'ять тисяч десять) грн. 80 коп. основного боргу та 1380 (одна тисяча триста вісімдесят) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3 % річних у розмірі 1641,24 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2014.

Головуючий суддя Т.В. Васильченко

Судді: В.С. Ломака

М.О. Любченко