№ 37841650, 14.03.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2014 року Справа № П/811/596/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Пасічник Ю.П., за участі секретаря судового засідання Побочій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом колективного підприємства «Ринок» Бобринецького районного споживчого товариства (надалі - позивач) до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013 року №0000972200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в розмірі 8726,49 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем безпідставно визначено грошове зобов'язання, оскільки клас відходів, їх кількість та ставки збору визначені позивачем у податковій декларації екологічного податку відповідно до вимог ст. 240 ПК України, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються та вказується, на неправильне застосування позивачем ставок збору, які визначені ст. 246 ПК України, а тому оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 240.1.3. п. 2401. 1 ст. 240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Згідно п.п. 242.1.3. п. 242.1 ст. 242 ПК України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.

Пункт 246.2 ст. 246 ПК України визначає ставки податку за розміщення відходів залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відході, зокрема ставки за розміщення відходів 1 класу небезпеки та 4 становлять - 822,52 грн. за тону та 2,93 грн. за тону відповідно.

Відповідно до п. 2 підрозділу 5 розділу 20 ПК України за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно (для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС до 31 грудня 2015 року включно) ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245, 246 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаних положень ПК України ставки екологічного податку за розміщення відходів 1 та 4 класу небезпеки становили:

- 822,52 грн./т х 75% = 616,89 грн./т;

- 2,93 грн./т х 75% = 2,20 грн./т.

З матеріалів справи вбачається що позивачем було отримано дозвіл №1-22 від 19.12.2011р. на розміщення відходів 1 та 4 класу небезпеки (а.с. 21).

18.07.2013р. позивачем було подано податкову декларацію екологічного податку та згідно розрахунку до вказаної декларації визначено суму податку з урахуванням ставок екологічного податку в розмірі: - 1 клас відходів 1,3612 грн.; - 4 клас відходів 8,1675 грн., що є меншим від ставок визначених ст. 246 ПК України з урахуванням п. 2 підрозділу 5 розділу 20 ПК України (а.с. 17-19).

09.10.2013р. відповідачем проведено камеральну перевірку, даних задекларованих позивачем у податковій звітності з екологічного податку, результати якої оформлені актом №10/2200/06687564 (а.с. 5-7).

22.10.2013р. на підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000972200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в розмірі 8726,49 грн. (а.с. 8).

Зважаючи на те, що в судовому засіданні встановлено, що позивачем невірно застосовано ставки екологічного податку, то оскаржуване рішення є правомірним і не підлягає скасуванню.

Під час звернення позивача з даним позовом до суду, ним було сплачено судовий збір у розмірі визначеному частинами 2 та 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 10% від мінімальної суми судового збору - 1218 грн. х 1,5 = 1827 грн. х 10% = 182,70 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Зважаючи на те, що позивачеві відмовлено у задоволенні позову, з останнього належить стягнути решту суми судового збору визначену ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1644,30 грн. (1827 - 182,70 = 1644,30 грн.).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Колективного підприємства "Ринок" Бобринецького районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 06687564) залишок суми судового збору, який підлягав сплаті під час звернення до суду в розмірі 1644,30 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17.03.2014р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Пасічник Ю.П.