Постановление суда № 37779803, 20.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 р. Справа № 814/220/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства «Авангард-Плюс» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про стягнення коштів в сумі 3204,55 грн., -

встановиЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Авангард-Плюс", звернувся до суду з позовом до відповідача, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, про стягнення коштів в сумі 3 204,55 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 25 червня 2013 року позов задовольнив повністю.

Стягнув з Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь Приватного підприємства "Авангард-Плюс" 3204, 55 грн (три тисячі двісті чотири гривні 55 коп.).

Зобов'язав Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Приватного підприємства "Авангард-Плюс" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 34,41 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції надійшов до виконання виконавчий лист по справі № 2а-7878/10/1470, яким стягнено з приватного підприємства "Авангард-Плюс" на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва заборгованість зі слати страхових внесків за період з 01.11.2008 до 31.01.2010 у сумі 2867,78 грн.

Відповідно до статуту Приватне підприємство "Авангард-Плюс" засноване на приватній власності громадянина ОСОБА_4.

Наказом № К-1 від 12.08.2003 ОСОБА_4 призначений директором Приватного підприємства "Авангард-Плюс".

Матеріали справи містять квитанцію № 2455.813.1 від 31.08.2012 з наступними реквізитами: "р/с получ. 37316001003236", "сума 3204, 55 грн", "назначение: ОСОБА_4 погашення заборгованості за листа № 2а-7878/10/1470" .

Позивач стверджує, що на виконання зазначеного вище виконавчого листа він добровільно сплатив заборгованість за період з 01.11.2008 до 31.01.2010 за реквізитами, наданими працівником Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Надалі позивач отримав запрошення з'явитися до органу Пенсійного фонду з метою реструктуризації заборгованості, яку вважав погашеною, про що свідчить квитанція № 2455.813.1 від 31.08.2012

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст.11 України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Однак, відповідач в порушення вищезазначених норм помилково зарахував сплачений позивачем борг на іншу особу, ОСОБА_6, який до ПП "Авангард-Плюс" не має ніякого відношення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства «Авангард-Плюс» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про стягнення коштів в сумі 3204,55 грн., - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя О.О. Кравець