№ 37778921, 21.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/640/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кононівський елеватор " до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Кононівський елеватор " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 лютого 2014 року № 3 Державної інспекції сільського господарства в Одеській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення є, як на його думку, протиправним, таким, що не ґрунтується на законі. Прийняте було на підставі акту позапланової перевірки від 27.01.2014 року. Позивач стверджував, що працівниками Державної інспекції сільського господарства було порушено процедуру проведення перевірки, під час якої вони вийшли за рамки питань, для перевірки яких позапланова перевірка була призначена. Також позивач, аналізуючи Положення про Державну інспекцію сільського господарства, вважав, що інспекція не має повноважень приймати рішення про застосування штрафних санкцій, як таке, що було прийнято та оскаржується в даній справі. Крім того, позивач стверджував про безпідставність висновків Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про порушення ТОВ «Кононівський елеватор» ст. 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Крім того, відповідальність за даною нормою передбачає накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у той же час із незрозумілих причин відповідачем було застосовано штрафні санкції у розмірі 10 704 900,0 грн. Позивач наголошував на тому, що ним не було вчинено жодних порушень ст. 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», оскільки він не є суб'єктом, на якому лежав би обов'язок проводити сертифікацію зерна. Його правове становище як зберігача зерна не передбачає можливості та обов'язків контролювати сертифікацію зерна іншими суб'єктами ринку зерна.

Відповідач проти позову заперечував. Направив до суду письмові заперечення, представник відповідача у судове засідання не з'явився. Згідно письмових заперечень, відповідач спростовував твердження позивача про незаконність перевірки та відсутність повноважень застосовувати штрафні санкції у Державної інспекції сільського господарства. Наполягав за тому, що ТОВ «Кононівський елеватор» вчинив порушення Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Пояснював це тим, що ст. 21 ч. 2 вказаного закону передбачено можливість здійснення операцій з експорту-імпорту зерна, а також переміщення зерна на території України виключно за наявності сертифікату якості зерна. При цьому відповідач встановив у ході перевірки, що ТОВ «Кононівський елеватор» брав участь у переміщенні зерна на митній території України, при цьому таке зерно не було сертифіковано. Така участь полягала у тому, що позивачем було відвантажено без наявності сертифікатів якості зерна 3 149 автомашин. За передбачене ч. 2 ст. 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» порушення встановлено штраф у розмірі 1 700 грн. Сума штрафних санкцій вирахувана з розміру штрафу, застосованих до кожного факту відвантаження кожного автомобіля (1700 грн х 3149 автомашин). ( а.с.54-59).

Як уже зазначалося, у судове засідання 19 березня 2014 року представник відповідача не з'явився, будучи про нього належним чином повідомленим. Заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представник позивача проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

Керуючись зазначеною нормою, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «Кононівський елеватор» зареєстроване як юридична особа 19 лютого 2003 року. Основним видом його діяльності є складське господарство (КВЕД 52.10).

21 січня 2014 року Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області винесено наказ №50пр про проведення позапланової перевірки ТОВ «Кононівський елеватор» з питань дотримання вимог Технічного регламенту зернового складу та Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах.

27 січня 2014 року працівниками Державної інспекції сільського господарства в Одеській області складено акт перевірки ТОВ «Кононівський елеватор» (а.с. 13-17)

Актом перевірки встановлено з-поміж іншого порушення ТОВ «Кононівський елеватор» ч. 2 ст. 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Таке порушення, згідно акту, полягало в тому, що всупереч вказаній нормі Закону, ТОВ «Кононівський елеватор» прийняв участь у проведені переміщення зерна та продуктів його переробки територією України без сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки, а саме підприємством було прийнято та відвантажено 3 149 одиниць автотранспорту без сертифікатів якості. Вказане потягло за собою втрати до бюджету у розмірі приблизно 283 410 грн. ( а.с. 16).

Позивач направив письмові заперечення на акт перевірки, однак ці заперечення не були враховані при винесенні оскаржуваного рішення.

Як наслідок перевірки, на підставі висновків Акту Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області внесено ТОВ «Кононівський елеватор» припис від 31 січня 2014 року, предмет якого не стосується даної справи.

Крім того, за наслідками перевірки відповідачем прийнято рішення № 3 від 04 лютого 2014 року про застосування до ТОВ «Кононівський елеватор» штрафних (фінансових) санкцій за порушення ч. 2 ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» на підставі ч. 2 ст. 82 цього ж Закону у загальній сумі 10 704 900,00 грн.(а.с.28).

Не погодившись із даним рішенням, позивач оскаржив його до адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи з точки зору відповідності наведеним критеріям оскаржуване рішення, а також доведеність та обґрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, не має законних підстав, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Так, згідно частин 1, 2 ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 року №37-IV, якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

Експортно-імпортні операції із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України (за винятком зерна та продуктів його переробки, що переміщуються територією України в режимі прохідного митного транзиту без перевантаження, та зерна, яке використовується для насіннєвих цілей) проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, в якому зазначаються якість зерна та продуктів його переробки, показники їх безпечності, наявність або відсутність генетично модифікованих організмів. Сертифікат якості зерна та продуктів його переробки видається на платній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 цього ж Закону, проведення суб'єктами ринку зерна експортно-імпортних операцій із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України (за винятком зерна та продуктів його переробки, що переміщуються територією України в режимі прохідного митного транзиту без перевантаження, та зерна, яке використовується для насіннєвих цілей) без відповідних сертифікатів якості, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 4 вказаної норми, штрафні санкції накладаються в установленому законом порядку державними інспекторами сільського господарства.

За наслідками розгляду матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що відповідачем невірно застосовано норми закону.

Так, згідно Акту перевірки, працівниками Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, встановлено, що позивач, ТОВ «Кононівський елеватор», приймав участь у проведенні переміщення зерна та продуктів його переробки без сертифікатів якості. ( а.с.16)

У той же час наведені вище норми не передбачають застосування штрафних (фінансових) санкцій для суб'єктів, які «приймали участь». Норма вказує на встановлення відповідальності для суб'єктів, які безпосередньо здійснюють переміщення зерна та продуктів його переробки без сертифікатів.

Безпосередньо ж здійснення переміщення зерна ТОВ «Кононівський елеватор» не вчинювалося і відповідачем цього не встановлено. Наведена норма Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», як і норми інших законодавчих актів в Україні, регламентуючих застосування адміністративно-господарських санкцій, не передбачають можливості застосування відповідальності за «співучасть» у вчиненні господарського правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що прийняття участі позивачем у переміщенні зерна та продуктів його переробки без сертифікатів також належним чином не доведене. Так, відповідачем не встановлено, які суб'єкти господарювання переміщували те зерно, на яке були відсутні сертифікати якості. Відповідачем не застосовано штрафні (фінансові) санкції до таких суб'єктів.

Викликає також обґрунтований сумнів методика розрахунку застосованих відповідачем санкцій. Так, норма передбачає штрафну санкцію у розмірі 1 700 грн. До загальної суми застосованих санкцій відповідач прийшов, перемноживши цю суму на кількість автомобілів, які були завантажені ТОВ «Кононівський елеватор» зерном та продуктами переробки зерна, що не мали сертифікатів: 1700 х 3 148 = 10 740 900,00грн.

При цьому відповідачем не встановлено та не стверджувалося, що кожен такий завантажений автомобіль належав різному суб'єкту господарювання. При цьому суд зазначає, що партія зерна без сертифікатів якості могла бути завантажена в декілька автомобілів і це слід було б вважати одиничним фактом порушення, передбаченого ч. 2 ст.82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Насамкінець суд зауважує, що названим законом, які і іншими нормативними актами України, не передбачено обов'язок елеватора, як зберігача зерна, контролювати дотримання суб'єктами ринку зерна вимог ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Натомість ці обов'язки покладено на Державну інспекцію сільського господарства. Нормативні акти не містять заборони зберігачу приймати та відвантажувати зерно й продукти його переробки без наявного у власника сертифіката якості. Відмова ж зберігача вчиняти такі дії з вимогою надати сертифікат якості стала б перешкодою власнику у користуванні своєю власністю, що було б несумісним із законом та договірними відносинами позивача (зберігача) із поклажодавцями.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів обґрунтованості застосованих оскаржуваним рішенням штрафних (фінансових) санкцій. Тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.

Судові витрати суд вирішує відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Рішення Державної інспекції сільського господарства в Одеській області № 3 від 04 лютого 2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій визнати протиправним і скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кононівський елеватор" (код ЄДРПОУ -32284263) витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.С. Шевяков