№ 37729821, 06.03.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року справа № 823/286/14

10 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Кулик О.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Бондар Н.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання нечинним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить визнати дії відповідача відносно позивача неправомірними, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000011701.

Ухвалою суду від 07 лютого 2014 року роз'єднано у самостійні провадження заявлені у справі № 823/286/14 позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання нечинними та скасування рішень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Головним управлінням Міндоходів у Черкаській області проведена невиїзна документальна перевірка платника податків - громадянина України ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2, за результатами якої було складено акт перевірки від 25.12.2013 року № 37/23-00-17-0110.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 249, 262, 264 Митного кодексу України, Закону України «Про Митний тариф України» № 2371-ІІІ від 05.04.2001 року при визначенні суми ввізного мита згідно ставок ввізного мита, статей 8, 17, 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ від 05.02.1992 року, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" № 1041 від 03.12.2008 року.

Вказані порушення призвели до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість, визначеного позивачем за МД від 06.04.2011 року № 902000013/2011/570062 на загальну суму 7770 грн. 26 коп.

На підставі акту перевірки від 25.12.2013 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000011701, згідно якого сума податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України громадянами, становить 6777 грн. 56 коп., у тому числі за основним платежем 5342 грн. 05 коп. та за штрафними санкціями 1335 грн. 51 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 28 березня 2011 року позивачем подана попередня митна декларація № 870321 про намір ввезення автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER». За митною декларацією від 06.04.2011 року № 902000013/2011/570062 (далі - МД № 570062 від 06.04.2011 року) задекларований товар з наступним описом у графі 31 "aвтомобіль вантажний фургон марки «VOLKSWAGEN» модель «TRANSPORTER», 1 шт., б/в, календ. рік виготовлення 2001, модельний рік виготовл. 2001, двигун дизельний, потужність 65 kw/88 к.с., об'єм двигуна 2461 см. куб., номер двигуна НОМЕР_3, колір сірий, категорія ТЗ-N1, повна маса у разі максимального навантаження 2,68 т., ном. НОМЕР_4, вантажопідйомність 1,06 т., для використання по дорогах загального користування, загальна кількість місць, включно місце водія-3, тип кузова: вантажний фургон, 4-ох дверний, транзитний номер 6DFR20, пробіг 982549 км, власна маса 1.62 т., колісна формула 4х2, виготовлений не на базі кузова легкового автомобіля, наявні пошкодження та несправності: пошкоджено ЛФП, сліди підтікання мастила на двигуні, пошкоджена права бокова дверка, пошкоджено вітрове скло, забруднено та протерто оббивку сидінь та салону, сліди корозії днища, лонжеронів та дверей, виробник «VOLKSWAGEN AG» Німеччина, країна виробництва DE.

Вказаний автомобіль ввезено 06.04.2011 року через Львівську митницю ОСОБА_4 як уповноваженою особою позивача (довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року) на адресу останнього ввіз автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», з наданням як підстави для ввезення - інвойс від 25.03.2011 року № 0800311, виданого компанією «Autobedrijt Peeters BV» на ім'я Poshuhov Vitalij. Відповідно до даного інвойсу, вартість вищезазначеного транспортного засобу «VOLKSWAGEN» становить 1600 євро. Вказаний рахунок було надано Черкаській митниці при здійсненні декларування автомобіля за МД № 570062 від 06.04.2011 року.

Відповідно до положень Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах, підписану 07.06.2006 року в м. Гаазі, затвердженої Указом Президента України № 219/2007 від 20.03.2007 року та пп. 2 п. 4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 року, митницею було здійснено перевірку автентичності документів, на підставі яких було ввезено автомобіль, шляхом направлення запиту до митних органів Нідерландів через Державну митну службу (вих. Черкаської митниці 08-1158/1 від 13.07.2011 року).

Відповідно до Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Держмитслужби України № 639 від 06.07.2005 року, до запиту було додано копію вказаного інвойсу.

Згідно відповіді, наданої митним інформаційним центром Нідерландів від 17.04.2013 року № DIC_2011_03230, доведеного до Черкаської митниці листом Державної митної служби України № 20/1-11/02160 від 03.03.2012 року, компанія «Autobedrijt Peeters BV» видала інвойс від 25.03.2011 року № 0800311, відповідно до якого транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER (номер кузова НОМЕР_4)» придбаний за 4000 євро, що підтверджується відповідними документами, наданими митними органами Нідерландів.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету міністрів України № 80 від 01.02.2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" обов'язковими до подання митному органу є рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Проте, за інформацією, отриманою від митних органів Королівства Нідерланди встановлено, що подана позивачем МД № 570087 від 05.05.2011 року не містить відомостей про фактичну вартість вказаного автомобіля. Вказаний інвойс про вартість автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER (номер кузова НОМЕР_4)» в сумі 4000 євро посвідчений митним органом Королівства Нідерланди.

Тобто, митними органами Нідерландів не підтверджено автентичність відомостей, що містяться в документах (інвойсі), які подавались уповноваженою особою позивача під час митного оформлення товарів за вантажно-митною декларацією № 570062 від 06.04.2011 року.

На підставі отриманих документів, Черкаська митниця зробила висновок, що внаслідок заявлених ОСОБА_4 (як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року) у МД № 570062 від 06.04.2011 року неправдивих відомостей стосовно вартості товару та надання митному органу документів з такими відомостями, податки і збори сплачені до Державного бюджету України не в повному обсязі.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України (чинного на час здійснення митних процедур) Черкаською митницею за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було визначено митну вартість вказаного автомобіля, задекларованого за МД № 570062 від 06.04.2011 року, а саме: на підставі інформації про ціну автомобіля, за яку він був проданий на експорт до України, підтвердженою рахунком продавця товару, отриманого митницею від митних органів Нідерландів та даних про витрати на доставку товару (96,26 євро) відповідно до наданих представником позивача митниці довідки від 06.04.2011 року про вартість витрат, зазначеної у графі 44 МД - у загальному розмірі 4096,26 євро.

Шляхом порівняння відомостей, зазначених у митній декларації та документах, що надавались ОСОБА_4 (як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року) під час митного оформлення (інвойси, платіжні документи) із даними, отриманими від митних органів Королівства Нідерланди, був здійснений розрахунок митної вартості автомобіля, сума якої за МД № 570062 від 06.04.2011 року становить 45131 грн. 17 коп.

Виходячи з встановленої митної вартості, відповідачем розраховані суми митних платежів, які повинні були сплачуватись до Державного бюджету України при митному оформленні транспортного засобу, ввезеного на митну територію України ОСОБА_4 (як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року) по МД № 570062 від 06.04.2011 року: мито - 3035 грн. 26 коп. та ПДВ - 6777 грн. 56 коп.

Підставою для проведення перевірки стало надходження від митних органів Королівства Нідерланди документально підтверджених відомостей щодо вартості товарів, наданих в рамках адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів ОСОБА_4 (як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року).

Вказана інформація отримана митними органами України в рамках дії ст. 39 Митного кодексу України, Угоди про міжнародну взаємодопомогу з митних питань між ЄЕС та Україною від 14.06.1994 року та Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом ДМСУ від 06.07.2005 року № 639.

Визначення митної вартості товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається відповідно до положень ст. 249 МК України (чинного на час здійснення митних процедур), на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можливо ідентифікувати з наявними товарами. За відомості таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

За інформацією, отриманою від митних органів Королівства Нідерланди встановлено, що подана 570062 від 06.04.2011 року не містить відомостей про фактичну вартість вказаного автомобіля.

Статтею 259 МК України (чинного на час здійснення митних процедур) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Ціна, що фактично була сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 МК України (чинного на час здійснення митних процедур) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Таким чином, в ході перевірки митницею встановлено, що декларантом не дотримано вимоги ст. ст. 81, 249, 265 МК України (чинного на час здійснення митних процедур) в частині недостовірності задекларованої вартості товарів, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006 року «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» щодо надання документів, які містять неправдиві дані.

Вказані чинники призвели до недоборів митних платежів: 9812 грн. 82 коп., у тому числі мито - 3035 грн. 26 коп. та ПДВ - 6777 грн. 56 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету.

Відповідно до ч. 14 ст. 354 МК України № 4495-VI від 13.03.2012 року та п. 54.3.6 ст. 54 ПК України відповідачем за результатами перевірки були виставлені податкові повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000011701 та № 0000021701.

В матеріалах справи наявна копія постанови Апеляційного суду Черкаської області від 04.09.2013 року у справі № 33/793/189/13, згідно з якою апеляційну скаргу Черкаської митниці Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 року щодо ОСОБА_4 без змін, якою провадження по справі за порушення митних ОСОБА_4 за частиною 1 статті 483 МК України закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, за яке настає адміністративна відповідальність. Скасування судом постанови в справі про порушення митних правил через неповне дослідження факту скоєння правопорушення не спростовує встановлення факту порушення вимог ст. ст. 81, 249, 259, 265 МК України в частині недостовірності задекларованої вартості товарів, та недотримання п. 4 постанови КМУ № 80 від 01.02.2006 року «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», що призвело до заниження суми податкових зобов'язань.

Посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_4 подавалась МД № 570062 від 06.04.2011 року з відомостями стосовно вартості товару та надання митному органу документів з такими відомостями, а тому саме він повинен нести відповідальність, а не позивач - є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ОСОБА_4 в даному випадку діяв як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року та вчиняв дії від його імені.

Підсумовуючи вищенаведене, висновки відповідача, зазначені в акті перевірки від 25.12.2013 року № 37/23-00-17-0110, законні, обґрунтовані та такі, що підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Державного бюджету України 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року.

Головуючий С.О.Кульчицький