Постановление суда № 37726127, 18.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа: № 826/17644/13-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будленд» до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будленд» ( далі - позивач ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 жовтня 2013 року № 63226552201 та № 63326552203.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 02 січня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог, так як, на його думку, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Будленд» (далі - ТОВ «Будленд») є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правовідносин з ТОВ «ПЕРЛА-ІНФОРМ» у періоди: січень, березень 2013 року, ТОВ «ГОНЗА ЛЕСС» у періоди: листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року, ТОВ «ФОКРАС» у періоди: листопад та грудень 2012 року, ТОВ «ДАНІУС» у періоди: жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС» у періоди: серпень та жовтень 2012 року, ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» у періоди: липень 2012 року, ТОВ «МАГРЕБ Україна» у періоди: червень та липень 2012 року, приватним підприємством «УНІСОН ДИЗАЙН» (ладі - ПП «УНІСОН ДИЗАЙН») у періоди: серпень та вересень 2012 року, ТОВ «Леонор» у періоди: березень 2013 року.

За результатами перевірки позивача Державною податковою інспекцією в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було складено акт від 25 вересня 2013 року № 430/26-55-22-03, згідно з висновками якого відповідачем було встановлено порушення з боку ТОВ «Будленд» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 152362,00 грн. за період з 01 червня 2012 року по 31 березня 2013 року.

На підставі та на виконання акту перевірки від 25 вересня 2013 року № 430/26-55-22-03 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2013 року № 63226552203 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141154,00 грн. - за основним платежем та 35292,00 грн. - за штрафними санкціями, та форми «В4» № 63326552203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11201,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).

Так, Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування, а саме: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції та, відповідно, наявності правових підстав для виникнення у платника податків права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність її учасників.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будленд» із ТОВ «ПЕРЛА-ІНФОРМ» у періоди: січень, березень 2013 року і ТОВ «Леонор» у період: березень 2013 року на підставі укладених договорів про надання послуг підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими накладними, актами наданих послуг

Фінансово-господарська діяльність позивача із ТОВ «ГОНЗА ЛЕСС» у періоди: листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року здійснювалася на підставі договору поставки від 01 листопада 2012 року № 59, товарність операцій за якими підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату та банківськими виписками.

Господарські правовідносини між ТОВ «Будленд» і ТОВ «ФОКРАС» у періоди: листопад та грудень 2012 року здійснювалися на підставі договору про проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях від 01 листопада 2012 року № 34. Реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем і ТОВ «ФОКРАС» підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими накладними, актами надання послуг та адресними програмами.

Здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Будленд» із ТОВ «ДАНІУС» у періоди: жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «МАГРЕБ Україна» у періоди: червень та липень 2012 року, ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» у періоди: серпень та вересень 2012 року підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактури та банківськими виписками.

Реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС» у періоди: серпень та жовтень 2012 року підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими накладними, актом надання послуг, рахунками на оплату, банківськими виписками.

Господарські операції між ТОВ «Будленд» і ТОВ «ТРЕЙДТЕХ» у періоди: липень 2012 року здійснювалися контрагентами на підставі договору поставки, що підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими накладними, видатковими накланими, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками.

Судова колегія звертає увагу на те, що первинна документація, якою підтверджується товарність господарських операцій між позивачем і зазначеними контрагентами у спірні періоди складена із дотриманням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та приписів Положення № 88.

Тож, оскільки витрати позивача за договорами, укладеними ТОВ «Будленд» із ТОВ «ПЕРЛА-ІНФОРМ», ТОВ «ГОНСА ЛЕСС», ТОВ «ФОКРАС», ТОВ «ДАНІУС», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «МАГРЕБ Україна», ПП «УНІСОН ДИЗАЙН», ТОВ «Леонор» у спірні періоди часу були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між позивачем та зазначеними контрагентами, які на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ, первинні документи виписані та зареєстровані, відповідно до вимог чинного законодавства, то колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із переліченими контрагентами є необґрунтованим.

Доводи апелянта щодо недійсності договорів, укладених між ТОВ «Будленд» із ТОВ «ПЕРЛА-ІНФОРМ», ТОВ «ГОНСА ЛЕСС», ТОВ «ФОКРАС», ТОВ «ДАНІУС», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «МАГРЕБ Україна», ПП «УНІСОН ДИЗАЙН», ТОВ «Леонор» у спірні періоди, не ґрунтуються на правових нормах та суперечить положенням цивільного законодавства, а саме: частині 1 статті 203, статті 204, частині 2 статті 215, частині 1 статті 216, частині 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також статті 207 Господарського кодексу України, з яких вбачається, що законом не регламентовано право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини такими, що порушують публічний порядок, і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. За наявності ознак недійсності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих за правочинами, здійсненими з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Посилання відповідача на результати зустрічних звірок контрагентів позивача - ТОВ «Будленд» із ТОВ «ПЕРЛА-ІНФОРМ», ТОВ «ГОНСА ЛЕСС», ТОВ «ФОКРАС», ТОВ «ДАНІУС», ТОВ «АЙПІ-СЕРВІС», ТОВ «ТРЕЙДТЕХ», ТОВ «МАГРЕБ Україна», ПП «УНІСОН ДИЗАЙН», ТОВ «Леонор», відповідно до яких податковими органами встановлено порушення зазначеними контрагентами позивача вимог податкового законодавства, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зі статті 61 Конституції України випливає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншого суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, у галузі податкових правовідносин.

Таким чином, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що акти зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Будленд», надані податковими органами до суду першої інстанції, та на які відповідач посилається у своїй апеляційній скарзі, складені із порушенням порядку отримання та надання доказів, оскільки в них не міститься жодної інформації, яка б надала змогу встановити достовірність цих документів, а саме: відсутні підписи, посилання на джерело та спосіб отримання цих актів.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог статті 70, частини 2 статті 71 КАС України, не надав суду апеляційної інстанції достатніх та належних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04 жовтня 2013 року № 63226552201 та № 63326552203 та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.