Приговор № 3772600, 04.06.2009, Корольовський районний суд м. Житомира

№1-160/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 червня 2009 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарях Шваб Н.В., Рудницькій С.М.

з участю прокурора Супрунова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина України, з ІНФОРМАЦІЯ_4 освітою, не військовозобов”язаного, ІНФОРМАЦІЯ_5 , працюючого ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого в АДРЕСА_1 , згідно вимог ст.89 КК України раніше не судимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст.286ч.1 та 135ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

4 вересня 2008 року біля 20 год. 20 хв. підсудний ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ”Мазда 323”, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по ІНФОРМАЦІЯ_7 виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної дистанції і безпечного інтервалу руху, порушуючи вимоги п.п.2.3б, 13.1, 2.9а, 2.10 Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 який рухався у попутному напрямку, після чого з місця пригоди зник.

Внаслідок вчиненої підсудним ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді ІНФОРМАЦІЯ_8 , які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров”я.

Невідповідність дій підсудного ОСОБА_1 вимогам п.п. п.п.2.3б, 13.1, 2.9а, 2.10 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв”язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Після здійснення наїзду на велосипедиста ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_1 , будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, проявив байдужість і неповагу до права людини на життя, порушуючи вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху України, не вжив всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив його до лікувального закладу, не повідомив органи міліції про дану дорожньо-транспортну пригоду, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження та організації об”їзду місця пригоди, і з місця ДТП зник, чим завідомо залишив потерпілого ОСОБА_2 без допомоги, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, чим поставив його у небезпечний стан.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні даного злочину визнав повністю і підтвердив те, що дійсно у вечірній час 4.09.08 року керуючи автомобілем на ІНФОРМАЦІЯ_7 проявив неуважність до дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Злякавшись вчиненого з місця ДТП зник. У скоєному щиро розкаюється. Заперечує те, що під час вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп”яніння.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного злочину його винність в цьому також підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив те, що дійсно у вечірній час 4.09.08 року він, рухаючись на велосипеді в районі ІНФОРМАЦІЯ_7 , був збитий автомобілем під керуванням підсудного, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

З протоколу огляду місця події (а.с.5-14) видно те, що біля ІНФОРМАЦІЯ_7 був виявлений з механічними пошкодженнями велосипед, і сліди гальмування легкового автомобіля.

Із протоколу огляду автомобіля ”МАЗДА-323”, д.н.з. НОМЕР_1 від 5.09.08р. видно те, що на вказаному автомобілі були виявлені механічні пошкодження, характерні при ДТП.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.123-124), проведеного з участю потерпілого ОСОБА_2 , видно те, що останній на місці детально розповів та показав обставини здійснення на нього ввечері 4.09.08р. наїзду автомобілем в районі ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с.42) у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді ІНФОРМАЦІЯ_8 , які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров”я.

Згідно висновку судово-технічної експертизи (а.с.61-68) легковий автомобіль ”МАЗДА-323”, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 4.09.08р., на момент ДТП перебував у технічно справному стані і будь-яких технічних несправностей, які б могли привести до створення аварійної ситуації, під час його огляду виявлено не було.

Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи №3\617 (а.с.45-58) первинний контакт між досліджуваними транспортними засобами відбувся попередньою лівою (ліва частина переднього бамперу) автомобіля ”МАЗДА-323”, д.н.з. НОМЕР_1 з задньою частиною велосипеда (заднє колесо). Наданий на дослідження відокремлений фрагмент бамперу натурним порівнянням лінії розламу було виявлено повне спів падання, що свідчить про належність його до легкового автомобіля ”МАЗДА-323”, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи (а.с.127-132) з технічної точки зору причиною виникнення аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій підсудного ОСОБА_1 , який керував автомобілем ”МАЗДА-323”, д.н.з. НОМЕР_1 , вимогам п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні даних злочинів.

Його необережні дії, які виразились в порушенні Правил дорожнього руху України, що призвели до спричинення потерпілому ОСОБА_2 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ст.286ч.1 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_1 , які виразилися в умисному завідомому залишенні без допомоги потерпілого ОСОБА_2 , який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, хоча мав змогу надати йому таку допомогу, і сам поставив потерпілого в такий небезпечний для життя стан, судом кваліфікуються за ст.135ч.1 КК України.

Обираючи підсудному ОСОБА_1 вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, особу самого підсудного та обставини, що пом”якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, пом”якшуючою відповідальність підсудного ОСОБА_1 обставиною суд визнає те, що в судовому засіданні він щиро розкаявся в скоєному, та сприяв суду у встановленні істини по справі.

Органом досудового слідства підсудному ОСОБА_1 в якості обтяжуючої його відповідальність обставини з посиланням на протокол медичного огляду №4330 (а.с.18) інкременується у вину те, що під час вчинення вказаних злочинів він перебував в стані алкогольного сп”яніння.

Із вказаного протоколу медичного огляду підсудного ОСОБА_1 на предмет встановлення стану сп”яніння (а.с.18) видно те, що такий його огляд був проведений не відразу після скоєння вказаних злочинів, а лише о 10 год. 45 хв. 5 вересня 2008 року, тобто наступного дня і більше як через 14 год. після вчиненого.

Підсудний ОСОБА_1 не визнав того, що під час скоєння вказаних злочинів він перебував в стані алкогольного сп”яніння, і пояснив, що спиртні напої вжив вдома після скоєної ДТП з метою зняти перенесений шок. Також пояснив і те, що вживав спиртні напої і вранці наступного дня 5.09.08р. для хоробрості перед тим, як сам добровільно з”явився до органів міліції, де розповів про вчинене.

Вказані твердження підсудного про вживання спиртних напоїв вже після скоєння ним вказаних злочинів ні в ході досудового слідства ні в судовому засіданні спростовані не були. Інших доказів на підтвердження даного факту ні в ході досудового слідства ні в судовому засіданні здобуто не було.

В зв”язку з цим, суд, виходячи із презумпції невинності та того, що всі сумніви по справі мають тлумачитися на користь підсудного, виключає із обтяжуючих ОСОБА_1 відповідальність обставин те, що під час скоєння вказаних злочинів він перебував в стані алкогольного сп”яніння, та приходить до висновку про те, що обтяжуючих його відповідальність обставин по цій справі немає.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, займається суспільно-корисною працею, скоєні ним злочини не відносяться до категорії тяжких, думку потерпілого, який не наполягає на суворості його покарання, в зв”язку з чим приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 коп. понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки у судовому засіданні достовірно встановлено те, що саме злочинними діями підсудного була спричинена дана шкода ІНФОРМАЦІЯ_9 , розмір якої підтверджується довідкою про вартість такого лікування (а.с.109), і дана сума не оспорюється самим підсудним.

За клопотанням потерпілого і його представника заявлений ним цивільний позов про стягнення з підсудного спричиненої матеріальної і моральної шкоди судом залишається без розгляду.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.286ч.1 та 135ч.1 КК України і обрати йому за цими Законами наступні міри покарання:

• за ст.286ч.1 КК України - 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 1 (один) рік;

• за ст.135ч.1 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_1 за їх сукупністю до відбування кінцеву міру покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основної міри покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину, буде періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, та без дозволу цих органів не буде виїжджати на постійне місце проживання за межі України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_1 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 коп. понесених витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 78 коп. судових витрат за проведення судово-автотехнічної експертизи, які перерахувати на р.р. №35223001000096 в УДК Житомирської області, МФО 811039, код 25574601.

Вирок може бути оскаржений та на нього прокурором може бути внесено апеляційне подання до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 днів, починаючи з моменту його оголошення.

Суддя М.Г.Поліщук