Постановление суда № 37717780, 03.03.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/8883/13-ц

пр № 4-с/464/26/14

У Х В А Л А

03.03.2014 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

при секретарі Соколовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ,-

в с т а н о в и в :

заявник звернувся до суду зі скаргою в якій просить визнати нечинною постанову державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна та оголошення заборони його відчуження та зобов»язати його дотримуватись вимог Закону України «Про виконавче провадження». В обгрунтування скарги покликається на те, що державним виконавцем Сихівського ВДВС було відкрито виконавче провадження про стягнення із нього коштів та винесено постанову про арешт майна, однак, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» копія такої постанови не була йому надіслана, чим позбавлено його можливості добровільно виконати рішення суду. Крім того, така постанова не містить суми стягнення, в межах якого можна накладати арешт на майно, чим йому заподіяна моральна та матеріальна шкода, оскільки він позбавлений можливості реалізувати своє майно понад суму стягнення.

В судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав, дав пояснення аналогічні мотивам скарги, просить скаргу задоволити.

Державний виконавець Сихівського ВДВС ЛМУЮ в судовому засіданні скаргу заперечив та пояснив, що діяв відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та в межах наданих йому повноважень. Ним було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення із скаржника коштів, копія якої надіслана скаржнику рекомендованим відправленням, однак, повернуто за закінченням терміну зберігання. Оскільки рішення суду не було виконано ним було прийнято постанову про накладення арешту на майно боржника з метою виконання рішення. Окрім того, даний арешт на майно скаржника є не єдиним, оскільки у нього та інших виконавців на виконанні перебувають виконавчі провадження про стягнення із скаржника коштів, які ним також не виконуються. Вважає скаргу безпідставною та просить в її задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали скарги, з»ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.08.2011р. Сихівським районним судом м.Львова видано виконавчий лист на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22.06.2011р., яке набрало законної сили 19.08.2011р., про стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно в користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 69 861 грн. 21 коп.

14.02.2013 р. вказаний виконавчий документ пред»явлено до виконання за заявою стягувача ПАТ ««ПроКредитБанк», яка також містила прохання про накладення арешту на все майно боржників. 15.02.2013р. державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання даного виконавчого документу, копія якої надсилалась боржнику 18.02.2013р.

01.03.2013р. державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ прийнято постанову про накладення арешту на майно належне боржнику та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення. При цьому, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Крім цього, згідно ч.3 ст. 19 цього ж Закону у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Статтею 383 ЦПК України визначено право на звернення до суду із скаргою сторони виконавчого провадження права та інтереси якої порушено рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення .

Враховуючи зазначені положення законодавства, а також те, що постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення із скаржника коштів є чинною, боржником не оскаржена, рішення суду про стягнення коштів ним не виконано, державним виконавцем підставно прийнято рішення про накладення арешту на належне йому майно.

Також суд вважає, що дана постанова жодним чином не порушує прав та інтересів скаржника, оскільки така містить суму стягнення (абз.1 резолютивної частини постанови) в межа якої накладено арешт, крім того, безпідставним є покликання скаржника на порушення його права на добровільне виконання рішення суду, оскільки таке не виконано ним до даного часу. Окрім того, таке ж рішення про накладення арешту державний виконавець був вправі прийняти і при відкритті виконавчого провадження в силу ч.3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на відповідне прохання стягувача.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у межах наданих повноважень, з метою своєчасного та повного виконання рішення суду, не порушує прав та інтересів боржника, а тому скарга є безпідставною та не підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст.11, 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуюча :