Постановление суда № 37695096, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15750/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мар'янченко Д.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Геракс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Геракс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватного підприємства «Геракс» за жовтень 2012 року. Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 50.1 ст. 50, п. 20.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2012року у розмірі 1 286 167,00грн.

За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу складено Акт перевірки від 27 червня 2013 року за № 344/15.5-61.

На підставі акту перевірки 19 липня 2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення 000010150122, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, з податку на додану вартість в розмірі 1 286 167,00 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 321 541,75грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Як вбачається із змісту акту перевірки, ПП «Геракс» подало у встановленому законодавством порядку до податкового органу податкову накладну з податку на додану вартість.

05 червня 2013 року позивачем було надіслано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року.

Вказаним уточнюючим розрахунком ПП «Геракс» зменшив суму рядка « 23.2» «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах » на 1 286 167,00 грн. та відповідно збільшив на цю суму значення рядка « 23.1» «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку », що суперечить вимогам п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки платник податків не вправі складати уточнюючий розрахунок з метою зміни напряму бюджетного відшкодування.

Однак, згодом позивач виявив, що у зазначеному розрахунку від 05 червня 2013 року в зв'язку з технічною помилкою зі збоєм програми також було допущено помилку: позивач з рядка « 23.2» «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» зняв (зменшив) суму на 1 286 167 грн., та відповідно поставив (збільшив) на суму 1 286 167 грн., рядок « 23.1» «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку».

Для усунення такої помилки та уникнення зміни напряму бюджетного відшкодування 26 червня 2013 року було подано новий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, яким відповідно уточнено показник - відкориговано суму.

26 червня 2013 року позивач отримав на електронну адресу квитанцію, згідно якої відповідачем отримано уточнюючий розрахунок.

Відповідно п. 46.1 статі 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до абз. 3 п. 50.1 ПК України - платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються.

Згідно до п. 50.2. статті 50 ПК України - платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, право подання уточнюючого розрахунку обмежується періодом до початку проведення перевірки, що унеможливлює подання уточнюючих розрахунків під час проведення перевірки.

Враховуючи, що уточнюючі розрахунки за жовтень 2012 року були подані ПП «Геракс» до початку його перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а доказів невизнання вказаних податкових розрахунків як податкової звітності не надано, в зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача належних правових підстав для неврахування даних вказаних уточнюючих розрахунків при обчисленні валових витрат за відповідний податковий період.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий розрахунок поданий позивачем 26 червня 2013 року відповідно до рішення від 03 липня 2013 року за №947/10/15.5-53 не прийнятий відповідачем як податкова звітність у зв'язку із зазначенням у такому недостовірних відомостей щодо податкової адреси.

Згідно п. 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до п. 48.2 статті 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно п. 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такий обов'язкові реквізит, як місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Так, згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії Довідки АА № 619776 з ЄДРПОУ та копії договору оренди, місцезнаходження ПП «Геракс» значиться як « 04107, м. Київ, вулиця Нагірна, буд. 20», тобто у поданій звітності позивачем зазначено саме ту адресу за якою він зареєстрований та безпосередньо знаходиться.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на недостовірно зазначений реквізит «податкова адреса», як на підставу для відмову у задоволенні позову, є безпідставними.

Отже, враховуючи, що допущені порушення у податковій декларації були виправлені позивачем останнім уточнюючим розрахунком в одному звітному періоді та до проведення перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 27 червня 2013 року № 344/15.5-61 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган мав керуватись даними останнього поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкової звітності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства, оскільки позивачем було своєчасно надану інформацію про суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

А тому, прийняте на підставі такого протиправного висновку оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.