Решение № 37680424, 18.03.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.14 Справа № 904/873/14

За позовом Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, с. Раївка, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА СОКІЛЬСЬКЕ", с. Новочорноглазівське, Дніпропетровська область

про стягнення 38 710,00 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Довгий Г.І. довіреність №78 від 02.08.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (надалі - Позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОКІЛЬСЬКЕ» (надалі - Відповідач) про стягнення 35 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 260,00 грн. пені та 2 450,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 04.03.2014 розгляд справи був відкладений на 13.03.2014, в зв'язку з неявкою в судове засідання Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду видаткову накладну №119 від 15.04.2009, довіреність №38 від 15.04.2009, угоду про відстрочення кредиторської заборгованості від 19.07.2013.

Відповідач у призначені на 04.03.2014, 13.03.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців станом на 27.02.2014 адресою: 51312, Дніпропетровська область, Юр'ївський район, село Новочорноглазівське, вулиця Нова, будинок 1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (Позивач) 15 квітня 2009 року здійснила поставку на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОКІЛЬСЬКЕ» (Відповідачу) поставку кукурудзи «Славутич 230» (надалі - Товар) у кількості 5000 кг, загальною вартістю 35 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №199 від 15.04.2009, довіреністю на отримання матеріальних цінностей №38 від 15.04.2009.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між Позивачем та Відповідачем склалися взаємовідносини, які характерні для поставки.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, з огляду на приписи ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, Товар, поставлений Позивачем 15.04.2009, загальною вартістю 35 000,00 грн. Відповідач був зобов'язаний оплатити 15.04.2009.

Проте Відповідач розрахунок за поставлений Товар не здійснив.

19.07.2013 Позивач та Відповідач уклали Угоду відстрочення кредиторської заборгованості (надалі - Угода), відповідно до п.п.1.1., 2.1. якої Відповідач зобов'язався у строк до 31.12.2013 перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача суму кредиторської заборгованості (35 000,00 грн.), яка виникли 15.04.2009 на підставі накладної №119.

Проте Відповідач і в строк, визначений Угодою, розрахунок за поставлений Товар не здійснив. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 35 000,00 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення оплати поставленого Товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 35 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач, керуючись ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, нарахував пеню за 36 дні затримки розрахунку за отриманий товар у сумі 1 260,00 грн. (35 000,00 грн. х 0,1% х 36 дні), а також 7 відсотків вартості Товару, як штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів в сумі 2 450,00 грн.

Пунктом 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що Позивач здійснив нарахування штрафу та пені на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України за порушення Відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1 260,00 грн. та штрафу в сумі 2 450,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА СОКІЛЬСЬКЕ» (51312, Дніпропетровська область, Юр'ївський район, с. Новочорноглазівське, вул. Нова, будинок 1, код ЄДРПОУ 32685222) на користь Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (52523, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Раївка, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 24421226) 35 000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу, 1 651,90 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна гривня 90 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.03.2014.

Суддя А.Є. Соловйова