Постановление суда № 37639645, 13.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. справа №812/358/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянувши клопотання Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області у справі за апеляційною скаргою Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 812/358/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківське управління шахтобудмеханізації» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування наказу від 08.01.2014 № 4,

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2014 року до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа з апеляційною скаргою Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 812/358/14.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2013 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 11 год. 50 хв. 19 березня 2014 року. Явка сторін до суду апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась.

12 березня 2014 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому відповідач просив судовий розгляд справи провести в режимі відео конференції на базі Луганського окружного адміністративного суду.

Ознайомившись з даним клопотанням, вважаю, що воно не підлягає задоволенню, оскільки клопотання не відповідає вимогам ст. 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Згідно ч. 1-3 ст. 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відео конференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

За приписами вказаної норми клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь, пропуск строку може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання. Тобто, приписи зазначеної статті вимагають конкретного визначення дати проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Як зазначалось вище, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2013 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду 19 березня 2014 року на 11 годину 50 хвилин, клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло до суду 12 березня 2014 року, тобто з порушенням строку звернення з зазначеним клопотанням передбаченого ст. 122-1 КАС України.

Зважаючи на те, що такий спосіб участі має винятковий характер, повинні існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь.

Між тим, у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції не зазначено жодної причини та обґрунтування проведення судового засідання саме в порядку, передбаченому ст. 122-1 КАС України.

Крім того, ст.122-1 КАС України неврегульованим залишається питання подання доказів. Якщо письмові докази у належним чином завірених копіях особа може направити до суду поштою цінним листом, то подання до суду оригіналів письмових доказів для огляду або речових доказів здійснити шляхом відеоконференції неможливо.

Апелянтом зазначено, що оскаржуваний наказ начальника Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Луганській області від 08.01.2014 року № 4 фактично реалізований. За результатами перевірки складено відповідний акт. Але до апеляційної скарги зазначений акт (належним чином засвідчена копія) не надані. Здійснити дослідження зазначеного доказу шляхом відеоконференції неможливо.

Таким чином, оскільки відповідачем фактично не дотримано строки звернення з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео конференції, не зазначені причини, які ускладнюють або роблять неможливою особисту участь у судовому засіданні, необхідністю дослідження вищевказаного письмового доказу, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволені клопотання Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Блохін А.А.