Постановление суда № 37612621, 13.03.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 325/22/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 11-кп/778/321/14 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №325/22/14-к Васильцова Г.А.

Категорія ст. 314 КПК Доповідач Бочарников С.О.

ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1,4 ст. 358 КК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Смолки Н.О.,

Літвіної В.В.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участі прокурора Свинаренка Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2014 року, якою обвинувальний акт (в ухвалі зазначено кримінальне провадження) відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Запорізької області, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, який є фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України

було повернено прокурору Мелітопольської міжрайонної, як такий що не відповідає вимогам КПК України.

З представлених матеріалів вбачається, що 09.01.2014 року до Приазовського районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32013080280000047 відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав необхідним призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта у зв'язку з відсутністю підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України та заявив клопотання про виклик в судове засідання для допиту свідків.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_4 вважав необхідним повернути обвинувальний акт прокурору, зазначаючи, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки в ньому фактичні обставини та правова кваліфікація викладені не конкретно та неповно, що унеможливлює захист ОСОБА_3 від пред'явленого йому обвинувачення. Вважає необхідним повернути обвинувальний акт прокурору для приведення його у відповідність до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Цивільний позивач підтримала думку прокурора та вважала можливим призначити справу до судового розгляду.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, у який посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого і його захисника, на думку яких ухвала суду є законною і обґрунтованою, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повертаючи зазначений вище обвинувальний акт прокурору, посилався на положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, відповідно яким, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Крім того, суд в ухвалі зробив вказівку на пункти 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, якими передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та в установлених цим Кодексом випадках, - потерпілого.

Виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України про викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, передбачає викладення цих обставин в однозначно зрозумілій формі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт був складений без дотримання положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки, на переконання суду, фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважав встановленими, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація самих кримінальних правопорушень, були викладені в обвинувальному акті суперечливо, неоднозначно, не конкретно та неповно.

Однак колегія суддів посилання суду першої інстанції на невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України вважає безпідставними.

Так обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням суб'єктивної сторони злочину, умислу обвинуваченого, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Колегія суддів находить переконливими доводи прокурора, що під час підготовчого судового засідання суд фактично вдався до оцінки доказів у провадженні, проте на даній стадії процесу суд першої інстанції не має права встановлювати обставини, які підлягають встановленню лише в ході судового розгляду а саме, про наявність чи відсутність складу злочину, правильність правової кваліфікації, наявність чи відсутність кваліфікуючих ознак і таке інше.

Що стосується вказівок суду на порушення вимог ст. 109 КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування слід зазначити наступне.

Так суд в ухвалі зазначив, що в переліку процесуальних дій відсутній висновок судово-економічної експертизи, яка була призначена постановою від 11.09.2013 р. (зазначена в п. №15 переліку прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень), проте процесуальним законодавством не передбачено, що висновок експертизи мусить бути включений до реєстру матеріалів досудового розслідування, адже він (висновок) не є процесуальним рішенням в розумінні ст. 110 КПК України.

Так само колегія вважає безпідставними вказівки про обов'язковість зазначення в п.п. 24 та 20 переліку прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень повних відомостей про захисника і цивільного відповідача, оскільки до обвинувального акту додається список осіб, яки підлягають виклику в суд, в якому зазначено їх (осіб) процесуальний статус.

Також колегія вважає, що слідчим правомірно було включено до переліку прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень повідомлення про підозру ОСОБА_3 і доводи суду першої інстанції, що повідомлення про підозру не є процесуальним рішенням є хибними. Що стосується процесуального рішення - повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 23.12.2013 р. повторного зазначеного під № 22 після процесуального рішення під №24, то колегія суддів вважає, що у вказаному випадку буда допущена механічна описка і це рішення має бути пронумеровано під №25.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відповідність обвинувального акту та доданих до нього матеріалів вимогам закону, викладені в судовому рішенні підстави для повернення обвинувального акту прокурору є явно надуманими, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з поверненням обвинувального акту до суду для розгляду по суті зі стадії підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 408, 418 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2014 року, якою обвинувальний акт (в ухвалі зазначено кримінальне провадження) відносно ОСОБА_3 було повернено прокурору Мелітопольської міжрайонної, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати.

Обвинувальний акт та додані до нього документи повернути до Приазовського районного суду Запорізької області для нового судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді