№ 37570668, 18.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2014 року

справа № 804/9310/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Артіс» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» №00004611502/0 від 01.09.2010р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013року в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що висновки, зроблені за результатами камеральної перевірки та викладені в Акті перевірки про порушення ТОВ «Артіс» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є обґрунтованими, а прийняте відповідачем рішення про зменшення суми, заявленої до відшкодування у розмірі 727269грн., правомірним.

Зазначено, що судом першої інстанції було встановлено, що згідно до податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року (т. 1 а.с. 167-170), сума розрахована відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» має позитивне значення та становить 50 211грн.

У зв'язку з тим, що відповідно до декларації за грудень 2007 року сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» має позитивне значення, підприємство в порушення абз. «а» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про додаток на додану вартість» задекларувало бюджетне відшкодування за період грудень 2007 року.

Тобто, підприємство самостійно зазначило всі показники податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. щодо залишку від’ємного значення, сформованого за грудень 2007 року в розмірі 727 269,00 грн., що фактично не відповідало показникам податкової декларації з ПДВ (р.18.1) за грудень 2007 р.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано висновки і мотиви ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013р. по даній справі, з яких були скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції при вирішенні даної справи.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2014р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, в судове засідання 18.02.2014р. не з'явився.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки від 16.08.2010р. №1693/15-2/32685615, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00004611502/0 від 01.09.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 727 269грн.

Актом перевірки було встановлено порушення абз. а пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного декларування до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації з ПДВ за червень 2010р. податку в розмірі 727 269грн.; наказу ДПА України від 30.05.97р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і надання» та Методики розрахунку показників Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», надісланої листом ДПА України від 06.08.2008 року №15644/16-1117 «Щодо актуальних питань з ПДВ», що не призвело до зміни суми нарахованого податку на додану вартість.

В описовій частині акту перевірки зазначено, що вказане порушення є наслідком того, що в податковій декларації з ПДВ за червень 2010року підприємством задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 727 269грн., до декларації наданий додаток 2, в якому у колонці 2 «звітний податковий період у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за відрахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» відображено залишок від'ємного значення, сформованого у грудні 2007р. в розмірі 727 269грн.

При цьому згідно декларації з ПДВ за грудень 2007р. різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у грудня 2007р. має позитивне значення у сумі 50 211грн.

Суди першої інстанції дійшов до висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування, у зв’язку з порушенням вимог абз. «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а підприємство самостійно зазначило всі показники податкової декларації з ПДВ за червень 2010 р. щодо залишку від’ємного значення, сформованого за грудень 2007 року в розмірі 727 269 грн., що фактично не відповідало показникам податкової декларації з ПДВ (р.18.1) за грудень 2007 р.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню може здійснюватись за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Правомірність формування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за липень 2006 року у сумі 1 250 700 грн. підтверджується довідкою ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 19.08.2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіс» з питань достовірності формування від’ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, згідно декларації за липень 2006 року.

Як вбачається з акту перевірки від 16.08.2010р. №1693/15-2/32685615, ТОВ «Артіс» зареєстровано в ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська як платник ПДВ з 09.06.2006р., та у відповідності до абзаці «а» пп. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» отримало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише з липня 2007року, що свідчить про те, що бюджетне відшкодування було заявлене підприємством в межах строку, встановленого пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на зазначене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00004611502/0 від 01.09.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіс» судові витрати в сумі 1 171грн. 86 коп.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш