Постановление суда № 37557713, 06.03.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/1700/13-к Головуючий у 1-й інст. Митюк Олеся Василівна

Категорія ч.2 ст.286 КК України Доповідач Шенін П. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Шеніна П.О.

суддів: Мельничук Н.М., Городиського С.С.,

з участю прокурора Селюченко І.І.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

у його інтересах адвоката ОСОБА_3

секретаря П'ятницького А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 1201306001000024 за апеляційними скаргами з доповненням обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3 на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, на утриманні одна неповнолітня дитина, несудимого, -

було засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Запобіжний захід обвинуваченому обрано у виді взяття під варту із залу суду.

Строк відбуття покарання обвинуваченому обраховано з часу його взяття під варту - 12 грудня 2013 року, у цей строк зараховано час затримання з 07.09. по 10.09.2013 року.

Позов потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 пропорційно в рівних частках на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 36 786.30 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 грн. - моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області за проведення автотехнічної експертизи по справі дві суми по 391 грн. 20 коп., а також на користь Київського НДІСЕ за проведення судово - автотехнічної експертизи 490 грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «Chevrolet-Aveo» №НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та переданий на зберігання Ружинському РВ УМВС України в Житомирській області, повернуто власнику ОСОБА_5;

- дорожній велосипед, який належав ОСОБА_6 та переданий на відповідальне зберігання Ружинському РВ УМВС, повернуто власнику ОСОБА_6

Згідно вироку суду, 06.09.2013 року близько 23 год. 35 хв. обвинувачений ОСОБА_2, в порушення вимог п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем «Chevrolet-Aveo» №НОМЕР_1 та рухався по вул. Центральній у с. Ягнятин Ружинського району Житомирської області в напрямку с. Макарівка. Наближаючись до будинку № 50 вказаної вулиці, ОСОБА_2, у силу алкогольного сп'яніння та у порушення вимог п. 2.3.б) вказаних вище „Правил", проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог п. 10.1 цих же Правил перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, безпричинно виїхав на зустрічну смугу руху та в подальшому на його узбіччі здійснив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_7, яка рухалась по цьому узбіччю у зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження та загинула на місці події. Тобто дії ОСОБА_2, який порушив вимоги згаданих пунктів „ПДР" України, знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної ДТП та її наслідками.

В апеляційних скаргах просять:

- обвинувачений ОСОБА_2 /з доповненнями/, не оспорюючи фактичних обставин справи, які суд першої інстанції визнав доведеним, - про зміну вироку суду щодо нього у частині призначеного покарання та обрання більш м'якого, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді 2х років обмеження волі. Указує на те, що судом першої інстанції не було в повній мірі було враховано те, що він щиро розкаявся, намагався добровільно частково відшкодувати завдану шкоду. Зазначає, що має хворобливий стан здоров'я;

- адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого - про зміну вироку суду щодо ОСОБА_2, ухвалення нового рішення і призначення останньому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, застосування ст. 75 КК України. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом не було враховано те, що вину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2 визнав повністю, щиро покаявся, добровільно частково відшкодував завданий потерпілим збиток, має на утриманні неповнолітню дитину і позитивно характеризується.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_2 та у його інтересах адвоката ОСОБА_3, які подані апеляції підтримали, міркування прокурора про відсутність підстав для їх задоволення, аналогічну думку потерпілого ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення по кримінальному провадженню, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом. Діям обвинуваченого дана правильна юридична оцінка і рішення суду у частині доведеності вини та кваліфікації кримінального правопорушення не оскаржується ніким з можливих апелянтів.

У відповідності до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суд має врахувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому покарання судом 1-ої інстанції вимоги ст. 65 КК України були дотримані та враховано ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілих, які наполягали на суворому покаранні.

Доводи апеляційних скарг про те, що судом не було враховано щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку - колегія суддів знаходить безпідставними, оскільки це спростовується змістом судового рішення.

Також судом було враховано і те що, обвинувачений раніше не судимий, на утриманні має неповнолітню дитину, вчинив злочин з необережності. При цьому, враховуючи вищевказані обставини, суд визнав за можливе обмежитись мірою покарання, наближеною до середньої межі санкції ч.2 ст. 286 КК України, яка передбачає, зокрема, від 3 до 8 років позбавлення волі.

З іншого боку, суд реально позбавив винного волі з врахуванням обтяжуючих його покарання обставин та тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої, яка була неповнолітня.

Отже, на думку колегії суду, підстави для застосування положень ст.ст. 69 або 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_2 по даному провадженню відсутні. Розмір перерахованої останнім суми у відшкодування шкоди потерпілим /які від одержання відмовились/ згідно до квитанції у т.2 на а.с. 57, у порівнянні із присуджених судом та наслідками подій по справі, не є таким, що обов'язково тягне за собою застосування вищевказаних законів і суттєве пом'якшення йому покарання.

За таких обставин, підстави для зміни вироку Ружинського райсуду від 12 грудня 2013 року в частині покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відсутні, оскільки воно є справедливим і відповідає тяжкості вчиненого ним та даним про його особу.

Керуючись ст.ст. 407 та 409 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - з моменту одержання копії судового рішення.

Судді: