Постановление суда № 37549602, 27.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Київ К/9991/27301/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010

у справі № 2а-3797/09/1770

за позовомПриватного підприємства «Холод плюс»доКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської областіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Холод плюс» (далі по тексту - позивач, ПП «Холод плюс») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (далі по тексту - відповідач, Костопільська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032341/0 від 15.01.2009.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що з 18.12.2008 по 24.12.2008 Костопільською МДПІ проведено позапланову документальну перевірку ПП «Холод плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася в період з 01.09.2008 по 31.10.2008, за результатами якої складений акт № 1441/23/33627554 від 31.12.2008, яким встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 4.1 та 4.3 ст. 4, пп. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки відповідачем 15.01.2008 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у сумі 116909,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з врахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом вересня-жовтня 2008 року позивачем ввезено на митну територію України м'ясо та м'ясопродукти та оплачено їх вартість продавцям. Позивачем було сплачено всі необхідні митні платежі, в тому числі і ПДВ. Ввезена продукція частково реалізована в цей же період на митній території України за ціною, що формувалась у співвідношенні фактурної вартості товару та ввізного мита до кількості товару плюс торгівельна націнка від 5 до 10%. Суми податку на додану вартість сплачені ПП «Холод плюс» при ввезені товарів на митну територію України , віднесені в повному розмірі до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, а суми податку на додану вартість, отримані в складі вартості реалізованої продукції в межах митної території України віднесені у відповідних періодах в повному розмірі до складу податкових зобов'язань.

Митна вартість імпортованих товарів, самостійно визначається митним органом і її призначення виключно зводиться до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці.

Відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного суду України та пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не довів, що ціна договору, укладеного позивачем з контрагентами не відповідає рівню звичайної ціни.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07.05.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров