Постановление суда № 37545452, 05.03.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Сергєєв В.М.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 1207/8827/12

Провадження № 22ц/782/686/14

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2014 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів -Темнікової В.І., Околота Г.М.

при секретарі: Булгаковій М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 січня 2014 року

у справі за заявою Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 січня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В апеляційній скарзі Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 січня 2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В судовому засіданні представник Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» доводи апеляційної скарги підтримав.

Боржники ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що 10.08.2012 року судом виданий судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованость за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 6578,42 грн., копію якого боржники отримали 18.08.2012 року. Зазначений судовий наказ набрав чинності 21.08.2012 року. Доказів звернення заявника з приводу видачі судового наказу суду не надано, як і не надано доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску ЛМКП «Теплокомуненерго» строку для пред'явлення судового наказу до виконання.

Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, зазначеному в тексті ухвали, яка оскаржується.

Згідно ч. 1 ст. 102 ЦПК України у разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2012 року Жовтневим районним судом м. Луганська видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 6578,42 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання законної сили.

В ч. 1 статті 106 ЦПК України зазначено, що у разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що закон не зобов'язує суд направляти стягувачу в обов'язковому порядку судовий наказ, який набрав чинності, а видає лише за зверненням стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як вбачається із матеріалів справи, заявник до суду про видачу судового наказу від 10.08.2012 року звернувся лише в вересні 2013 року, та 11.09.2013 року отримав судовий наказ, тобто на протязі року стягувач не звертався до суду за отриманням судового наказу.

В матеріалах справи також відсутні дані про те, що Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» неодноразово зверталося до суду з заявою про видачу йому судового наказу для пред'явлення до виконання до вересня 2013 року, не надані такі докази також до апеляційної скарги, а навпаки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» пояснив, що до суду за отриманням судового наказу до вересня 2013 року підприємство не зверталося, оскільки із суду не було повідомлення про видачу судового наказу.

Однак, не містив в собі ЦПК України положень про обов'язок суду направити заявнику судовий наказ після набрання ним чинності або повідомляти його про це.

На наявність будь - яких інших підстав для поновлення строку для пред'явлення судового наказу для виконання заявник не посилається.

Крім того, після отримання в жовтні 2013 року, що не заперечувалося представником стягувача, постанови від 15 жовтня 2013 року державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення судового наказу до виконання лише 21 січня 2014 року, тобто через три місяця. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник стягувача не зміг назвати будь-які причини, що перешкоджали звернутися до суду відразу після отримання постанови від 15.10.2013 року.

Отже, заявником не надано суду доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення судового наказу до виконання.

За таких підстав апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив заявнику в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 10 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 102,103,106,303,312,319,371 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: