Постановление суда № 37544908, 11.03.2014, Шевченковский районный суд города Львова

Дата принятия
11.03.2014
Номер дела
463/583/14-к
Номер документа
37544908
Форма судопроизводства
Уголовное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

1-кп/463/105/14

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

11 березня 2014 р. Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря - Цуняк Л.Я.,

прокурора - Петренка Д.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12014140040000184 від 17 січня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше судимого 21 листопада 2012 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років обмеження волі, звільненого від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, одруженого, працюючого директором приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд», має на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1,

за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді виконавчого директора приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» та будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, маючи прямий умисел на виготовлення завідомо підробленої довідки про доходи з метою її подальшого подання в Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у зв'язку з необхідністю вирахування 1/3 розміру заробітної плати на сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження по факту примусового виконання виконавчого листа № 2-2971/11 від 3 січня 2012 року, склав на своє ім'я підроблену довідку про доходи з приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» (ЄДРПОУ 35563037) (юридична адреса - м. Львів, пр. Червоної Калини, 113, оф. 35) за вихідним № 66 від 28 вересня 2012 року, в яку обвинувачений вніс завідомо неправдиві відомості про те, що його сукупний дохід за 10 (десять) місяців роботи на вказаному підприємстві (із вересня 2011 року по червень 2012 року включно) на посаді виконавчого директора становив 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, хоча останній при цьому реально усвідомлював, що вказані відомості були недостовірними та не відповідали дійсності, оскільки його сукупний дохід за вказаний період становив 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень відповідно до інформації, отриманої з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Крім цього, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, у вересні 2012 року, прибувши у Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, що за адресою: м. Львів, вул. Зубрівська, 9, з метою подання ним довідки про свої доходи у зв'язку з необхідністю вирахування 1/3 розміру заробітної плати на сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку відкриттям виконавчого провадження по факту примусового виконання виконавчого листа № 2-2971/11 від 3 січня 2012 року, подав працівнику зазначеної установи підроблену довідку про доходи з приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» (ЄДРПОУ 35563037) за вихідним № 66 від 28 вересня 2012 року, заповнену на своє ім'я, відповідно до якої його сукупний дохід за 10 (десять) місяців роботи на вказаному підприємстві (із вересня 2011 року по червень 2012 року включно) на посаді виконавчого директора становив 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, при цьому сам обвинувачений реально усвідомлював, що відомості стосовно його доходів у поданій ним довідці були завідомо внесені як неправдиві та такі, що не відповідали дійсності, оскільки його сукупний дохід за вказаний період становив 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень відповідно до інформації, отриманої з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Окрім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді виконавчого директора приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» та будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, маючи прямий умисел на виготовлення завідомо підробленої довідки про доходи з метою її подальшого подання в Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів, вул. Зубрівська, 9) у зв'язку з необхідністю вирахування 1/3 розміру заробітної плати на сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження по факту примусового виконання виконавчого листа № 2-2971/11 від 3 січня 2012 року, склав на своє ім'я підроблену довідку про доходи з приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» (ЄДРПОУ 35563037) (юридична адреса - м. Львів, пр. Червоної Калини, 113, оф. 35) за вихідним № 86 від 28 листопада 2012 року, у яку обвинувачений вніс завідомо неправдиві відомості про те, що його сукупний дохід за 10 (десять) місяців роботи на вказаному підприємстві (із вересня 2011 року по червень 2012 року включно) на посаді виконавчого директора становив 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, хоча останній при цьому реально усвідомлював, що вказані відомості були недостовірними та не відповідали дійсності, оскільки його сукупний дохід за вказаний період становив 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень відповідно до інформації, отриманої з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Крім цього, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, у листопаді 2012 року, прибувши у Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, що за адресою: м. Львів, вул. Зубрівська, 9, з метою подання ним довідки про свої доходи у зв'язку з необхідністю вирахування 1/3 розміру заробітної плати на сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження по факту примусового виконання виконавчого листа № 2-2971/11 від 3 січня 2012 року, подав працівнику зазначеної установи підроблену довідку про доходи з приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» (ЄДРПОУ 35563037) за вихідним № 86 від 28 листопада 2012 року, заповнену на своє ім'я, відповідно до якої його сукупний дохід за 10 (десять) місяців роботи на вказаному підприємстві (із вересня 2011 року по червень 2012 року включно) на посаді виконавчого директора становив 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, при цьому сам обвинувачений реально усвідомлював, що відомості стосовно його доходів у поданій ним довідці були завідомо внесені як неправдиві та такі, що не відповідали дійсності, оскільки його сукупний дохід за вказаний період становив 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень відповідно до інформації, отриманої з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Окрім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді виконавчого директора приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» та будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, маючи прямий умисел на виготовлення завідомо підробленої довідки про доходи з метою її подальшого подання в Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів, вул. Зубрівська, 9) у зв'язку з необхідністю вирахування 1/3 розміру заробітної плати на сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження по факту примусового виконання виконавчого листа № 2-2971/11 від 3 січня 2012 року, склав на своє ім'я підроблену довідку про доходи з приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» (ЄДРПОУ 35563037) (юридична адреса - м. Львів, пр. Червоної Калини, 113, оф. 35) за вихідним № 16 від 13 березня 2013 року, у яку обвинувачений вніс завідомо неправдиві відомості про те, що його сукупний дохід за 10 (десять) місяців роботи на вказаному підприємстві (із вересня 2011 року по червень 2012 року включно) на посаді виконавчого директора становив 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, хоча останній при цьому реально усвідомлював, що вказані відомості були недостовірними та не відповідали дійсності, оскільки його сукупний дохід за вказаний період становив 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень відповідно до інформації, отриманої з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Крім цього, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, у березні 2013 року, прибувши у Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, що за адресою: м. Львів, вул. Зубрівська, 9, з метою подання ним довідки про свої доходи у зв'язку з необхідністю вирахування 1/3 розміру заробітної плати на сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку відкриттям виконавчого провадження по факту примусового виконання виконавчого листа № 2-2971/11 від 3 січня 2012 року, подав працівнику зазначеної установи підроблену довідку про доходи з приватного підприємства «ЕкспертЛьвівмаркетбуд» (ЄДРПОУ 35563037) за вихідним № 16 від 13 березня 2013 року, заповнену на своє ім'я, відповідно до якої його сукупний дохід за 10 (десять) місяців роботи на вказаному підприємстві (із вересня 2011 року по червень 2012 року включно) на посаді виконавчого директора становив 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень, при цьому сам обвинувачений реально усвідомлював, що відомості стосовно його доходів у поданій ним довідці були завідомо внесені як неправдиві та такі, що не відповідали дійсності, оскільки його сукупний дохід за вказаний період становив 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень відповідно до інформації, отриманої з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_2 21 січня 2014 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

27 січня 2014 року між прокурором Петренком Д.С. та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_2 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України та наведені обставини вчинення злочинів. Сторони узгодили покарання: за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 70 КК України визначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2012 року у виді обмеження волі строком на сім місяців і остаточно погодили покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян та обмеження волі строком на сім місяців.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів беззастережно визнав і пояснив, що довідки про доходи підробляв по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

У ст. 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка не відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає, що слід відмовити в затвердженні угоди виходячи за наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КК України обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років.

В супереч вказаної норми сторонами кримінального провадження погоджено покарання у виді семи місяців обмеження волі.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

В пункті 25 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» з подальшими змінами і доповненнями роз'яснено, що за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК.

При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, невідбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню.

Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

В пункті 26 вказаної вище постанови роз'яснено, що при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.

Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК), за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо.

У разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.

В порушення зазначених вище норм сторонами кримінального провадження неправильно застосовано положення ст. 71 КК України, оскільки остаточне узгоджене покарання за сукупністю вироків є меншим ніж невідбута частина покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 21 листопада 2012 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначено покарання у виді 3 років обмеження волі, та звільнено від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Таким чином судом встановлено, що умови угоди суперечать вимогам статей 61, 71 КК України, у зв'язку з чим та у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди і кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 січня 2014 року між прокурором Петренком Дмитром Сергійовичем та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12014140040000184 від 17 січня 2014 року - відмовити.

Матеріали кримінального провадження № 12014140040000184 від 17 січня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України - повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя:

Предыдущий документ : 37543514
Следующий документ : 37553072