Постановление суда № 37535310, 28.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 250/1443/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1013/2014

Головуючий у 1 інстанції Бичков П.Ю.

Категорія 34 Доповідач Солодовник О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Бугрим Л.М., суддів Солодовник О.Ф., Принцевської В.П.,

при секретарі Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: стягнуто з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким змінити суму моральної шкоди, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне. 03 листопада 2010 року приблизно о 17 годині 40 хвилин відповідач ОСОБА_2, керуючи на підставі довіреності автомобілем ЗІЛ ММЗ 554 реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух у районі 456 км автодороги Знамянка-Луганськ-Ізварине, з боку м. Ясинувата в бік м. Донецьк, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3, 12.2, 18.1 Правил дорожнього руху України своєчасно не прийняв заходів, не надав дорогу пішоходу, який знаходився на пішохідному переході, та скоїв наїзд на позивачку, в результаті чого їй було завдано тяжких тілесних ушкоджень. Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2011 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі Закону України «Про амністію», кримінальна справа закрита (а.с.17-18). Позивачка тривалий час лікувалась, що вбачається з наданих суду епікризів № 4894/739, № 5533/836, № 258/38, № 2669/396, № 4547/691, № 5112/774, № 860/131, № 1392/200, № 2669/396, № 747/95. Наслідком завдання тілесних ушкоджень стало встановлення позивачці другої групи інвалідності з 30 жовтня 2012 року безстроково (а.с.16). В результаті вказаної травми позивачці була спричинена моральна шкода.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, які просили апеляційну скаргу задовольнити, позивачку ОСОБА_1, яка просила апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

На підставі ч.ч.2,4 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Як роз'яснює Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.7 постанови від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо). Положення статті 1193 ЦК про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність. Саме по собі перебування у нетверезому стані не є прикладом грубої необережності, якщо при цьому не було порушено Правила дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав дорогу пішоходу - позивачці, яка знаходилася на пішохідному переході. Доказів, які б підтверджували, що перебування позивачки у нетверезому стані сприяло виникненню або збільшенню шкоди, суду надано не було. Тому апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.

У зв'язку з тим, що шкоди позивачці завдано вчиненням злочину, апеляційним судом не приймаються доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції його матеріального становища.

Суд першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивачка, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, правильно задовольнив позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково в розмірі 50000 грн. Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрунтовані.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: