№ 37468250, 27.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2978/13-а

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Філатової І.І.

за участю сторін:

представник відповідача - Іноземцев Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Заводського районного центру зайнятості до публічного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВГАЗ» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Заводський районний центр зайнятості м. Миколаєва (надалі - Заводський РЦЗ, позивач), звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВГАЗ» (надалі - відповідач, ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ») суму коштів в розмірі 1699,43 грн.

Позов обґрунтовувався вимогами п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27 березня 2013 року ОСОБА_2 не було поновлено на роботі, а лише змінено дату звільнення, відтак до спірних правовідносин не може бути застосовані норми ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В апеляційній скарзі Заводського РЦЗ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення про задоволення позову.

До суду апеляційної інстанції апелянт не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце, день та час судового розгляду.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 16.10.2012 р. у Заводському районному центрі зайнятості м. Миколаєва був зареєстрований, як шукаючий роботу ОСОБА_2.

23.10.2012 р. ОСОБА_2, відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» було написано заяву про надання йому статусу безробітного.

У зв'язку з задоволенням заяви, з 16.11.2012 р. ОСОБА_2 почав отримувати допомогу по безробіттю.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.03.2013 р. , ухваленого за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ» про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дату звільнення ОСОБА_2 із підприємства змінено на 28.11.2012 р.

Також зазначеним рішенням стягнуто з ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2012 р. по 28.11.2012 р. у розмірі 2 107, 84 грн..

Наказом ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ» № 113-ос від 15.04.2013 р. дату звільнення ОСОБА_2 змінено на 28.11.2012 р. та проведені за час вимушеного прогулу відповідні виплати.

Отже виникла переплата допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 16.11.2012 р. по 28.12.2012 р. в сумі 1 699,43 грн.

Враховуючи викладені обставини, рішення про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю позивачем були переглянути

07.06.2013 р. Заводським РЦЗ, відповідно до вимог п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було прийнято Наказ № 15 про повернення ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ» коштів, виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю і в той же день направлено претензію з пропозицією на протязі в п'ятнадцятиденного терміну повернути суму переплачених коштів у розмірі 1699,43 грн..

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно була розтлумачена норма Закону, яка встановлює порядок утримання з роботодавця сума виплаченого забезпечення безробітному у разі поновлення його на роботі.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення, мотивував своє рішення тим, що приписи абз. 1 ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» надає право позивачу звертатися з такими вимогами до підприємства тільки у випадку поновлення на роботі.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 не поновлювався на роботі за рішенням суду, суд першої інстанції вважав, що позивач не має права на утримання з відповідача суми виплаченого забезпечення.

Колегія суддів вважає таку правову позицію неправильною, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачено, що роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно частини 4 статті 35 цього ж Закону з роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.03.2013 р. встановлена віна підприємства щодо дати звільнення ОСОБА_2, у зв'язку з чим на користь робітника стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На думку суду апеляційної інстанції не мають правового значення обставини чи поновлений позивач на посаді, чи відбулася зміна дати звільнення, так як у будь - якому випадку відбулася виплата подвійної грошової компенсації третій особі.

Виною особою в даному випадку є ПАТ «МИКОЛАЇВГАЗ», так як третя особа та позивач діяли відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення».

У зв'язку з тим, що позивачем були виконані його обов'язки щодо виплати допомоги по безробіттю, то він набув права на регресне відшкодування затрачених сум.

Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заводського районного центру зайнятості м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов Заводського районного центру зайнятості до публічного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВГАЗ» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВГАЗ» (код ЄДРПОУ 05410263, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003) на користь Заводського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22440337, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010) заборгованість в сумі 1699 грн. 43 коп. (одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять гривень сорок три копійки)

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

повний текст постанови суду складений 03.03.2014 р.