№ 37413621, 23.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3274/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

УПФ України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області звернулось до суду з адміністративним позовом до ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення витрат з виплати пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що у період з жовтня 2012 року по червень 2013 року ОСОБА_3 виплачено пенсію по втраті годувальника у сумі 1 093,91 грн., однак, не зважаючи на те, що на Фонд покладено обов'язок відшкодування витрат на виплату такого виду пенсій, відповідач неправомірно відмовився від відшкодування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року позовні вимоги УПФ України в Вознесенському районі Миколаївської області за період з 26 жовтня 2012 року по 01 січня 2013 року залишені без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом дитинства та до 1980 року (час смерті його батька ОСОБА_2) отримував пенсію по інвалідності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок нещасного випадку на виробництві загинув ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3

З 1980 року по 1987 рік ОСОБА_3 Пенсійним Фондом була призначена пенсія, у зв'язку з втратою годувальника, яку він отримував до квітня 1987 року.

З квітня 1987 року по 26 жовтня 2012 року пенсіонер ОСОБА_3 виявив бажання та отримував пенсію по інвалідності, як інвалід дитинства, та отримував від Пенсійного Фонду такий вид пенсії.

У грудні 2012 року ОСОБА_3 виявив бажання отримувати пенсію по втраті годувальника.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав та інтересів щодо позовних вимог про визнання дій Фонду протиправними в частині відмови прийняття до заліку сум.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення коштів за період з 26 жовтня 2012 року по 01 січня 2013 не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період з жовтня 2012 року до червня 2013 року УПФ України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області проводило з ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області щомісячні звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За наслідками зазначених звірок за період з жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року відповідачем не прийнято до заліку сума на виплату пенсії ОСОБА_3, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, скільки акт Н-1 не відповідає встановленій формі, на загальну суму 1 093,91 грн.

Отже, відповідач відмовляє відшкодовувати виплачені суми пенсії за ОСОБА_3, у зв'язку з невідповідністю акту про нещасний випадок форми Н-1 вимогам Положення про розслідування нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ).

Відповідно до п.4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідач не заперечує обов'язку органів Фонду страхування відшкодовувати витрати на виплату пенсії, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, але зазначає, що в даному випадку, такого обов'язку не існує, оскільки ОСОБА_3 не звертався до відповідача із заявою про призначення страхових виплат та акт за формою Н-1, в тому числі, на підставі якого здійснюється відшкодування, не відповідає вимогам законодавства, який затверджений Постановою Президіуму ВЦСПС від 20 травня 1966 року "Положення про розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві".

Колегія суддів з цього приводу вважає, що невідповідність акту про нещасний випадок форми Н-1 діючому законодавству не є предметом розгляду в даній справі та в судовому порядку він не оскаржувався.

Відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не було надано доказів визнання вказаного акту недійсним чи його скасування, а також доказів визнання неправомірними дій позивача щодо призначення вказаної пенсії.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у позивача відсутнє право вимагати від відповідача відшкодування виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, яку було призначено та виплачено органами Пенсійного фонду ОСОБА_3

За змістом ст. 6 Основ, ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховиками є цільові страхові фонди, зокрема з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а саме - Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з ч.4 ст. 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплено п.5 ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", згідно якої у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року за №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищевказану пенсію; сума витрат Пенсійного фонду України з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області як належний страховик від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в силу положень ст.ст. 1, 4, 25, 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст.ст. 21, 24 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зобов'язано відшкодовувати витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області по виплаті пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з п.п."д" п.1 ч.1 ст. 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Згідно п.3 ч.2 вказаного Закону такими непрацездатними особами є інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії Д-70 №087274 (а.с.14) і його батько помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, позивачем правомірно виплачувалась пенсія, у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області зобов'язане відшкодувати УПФ України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області основний розмір пенсії по втраті годувальника, який виплачений ОСОБА_3, а позовні вимоги про стягнення з відповідача суми виплаченої пенсії по втраті годувальника в розмірі 1093,91 грн. за період з 26 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що управлінню стало відомо про те, що відмова відповідача від включення до заліку витрат на виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 є незаконною лише з 11 березня 2013 року, й відповідно у передбачений законодавством шестимісячний строк звернулося до суду з відповідним позовом, а саме 22 липня 2013 року.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо невідповідності обраного позивачем способу захисту порушених прав у формі щодо відмови відповідача у прийнятті до заліку сум виплаченої пенсії ОСОБА_3, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки вимога позивача про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови в прийнятті до заліку сум виплаченої пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві є тотожною підписанню акту звірки, так як визначає механізм погодження та відшкодування таких витрат та розрахована на відсутність спору.

У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підписати акти звірки, в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання прийняти до відшкодування витрати (підписати акт звірки), оскільки Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року №5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Таким чином, колегія суддів вказує на законність та обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання дій ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області щодо відмови в прийнятті до заліку сум виплаченої пенсії ОСОБА_3, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві неправомірними.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області частково.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року скасувати, постановити нову, якою адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області витрати на виплату ОСОБА_3 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 1093,91 грн. за період з 26 жовтня 2012 року по 30 червня 2013 року.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: