Постановление суда № 37408721, 26.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р. Справа № 815/7870/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Олимп Югстрой» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «СК Олимп Югстрой» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Київському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2013 року:

- №0003422202 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 9 628 грн.;

- №0003402202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 650 364 грн., з яких 574 295 грн. - основний платіж, 38 865 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0003382202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 742 029 грн., з яких 494686 грн. - основний платіж, 247343 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки відповідач дійшов висновків про неправомірне формування товариством податкового кредиту і валових витрат по нікчемним правочинам зі своїми контрагентами-постачальниками, у зв'язку з чим, були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, вказані висновки суперечать чинному законодавству.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року позовні вимоги ТОВ «СК Олимп Югстрой» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 07 жовтня 2013 року: №0003422202, №0003402202, №0003382202.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ДПІ у Київському районі м. Одеси проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «СК «Олимп Югстрой» з питань правових відносин з ТОВ «МАН Строй» в серпні, жовтні, листопаді 2011 року, ПП «ПРОМКОМПЛЕКТ УКРАЇНА» в червні 2012 року, ТОВ «МИКОЛАЇВ БУДТОРГ» в серпні 2011 року, ПП «ІНТЕКХ-ПЛЮС» в липні-грудні 2011 року, ПП «Меркурій-Д» в листопаді, грудні 2010 року.

Згідно з актом перевірки, позивачем порушено п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення в грудні 2010 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 9 628 грн. та до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на 494 687 грн.; порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.185.1. ст. 185, п.188.1 ст. 188 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає нарахуванню у розмірі 574 295,38 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, використовуючи інформацію отриману від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 13.04.2012 року №725/7/22-212 (акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ МАН СТРОЙ» від 10.04.2012 року №54/22-200/34651169), інформацію від Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС (акт документальної невиїзної перевірки ПП «ПРОМКОМПЛЕКТ УКРАЇНА» №422/22-417/35477839 від 26.09.2012 року), інформацію від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 16.03.2011 року №1472/7/23-213 (акт документальної невиїзної перевірки ПП «Меркурій-Д» №840/23-200/31821292 від 16.03.2011 року), лист УПМ ДПС в Одеській області від 03.07.2013 року №912/7/13-32-20-01-10 «Про надання інформації», наказ ГУ Міндоходів в Одеській області №94 від 17.06.2013 року «Про індикативні показники доходів на червень 2013 року», інтегрована автоматизована, інформаційна система ДПС «Податковий блок».

На підставі акта перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що первинна документація позивача, характеристика придбаного товару, виконаних робіт свідчать про те, позивач мав реальні правовідносини з ТОВ «МАН Строй», ПП «ПРОМКОМПЛЕКТ УКРАЇНА», ТОВ «МИКОЛАЇВ БУДТОРГ», ПП «ІНТЕКХ-ПЛЮС», ПП «Меркурій-Д», які у спірний період були належним чином зареєстровані як платники ПДВ, податкові накладні були належним чином оформлені, у відповідності до вимог ПК України, придбаний товар оприбуткований підприємством та використовувався у господарської діяльності підприємства, отримані послуги з виконання підрядних робіт передані замовникам. Також, суд виходив з того, що відповідачем не надані докази навмисної узгодженості дій позивача, як платника податків з контрагентами з метою незаконного отримання позивачем податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що доводи податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту і валових витрат є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Одеси вказується, що податковий кредит позивача не відповідає податковим зобов'язанням його контрагентів-постачальників. Також, вказується, що згідно з актами, складеними іншими ДПІ, встановлені факти укладання цими контрагентами-постачальниками недійсних правочинів. На думку апелянта, це доводить недійсність правочинів, укладених позивачем з контрагентами-постачальниками.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).

Отже, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту і валових витрат.

У справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що складаючи акт перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси обмежилась інформацією, отриманою від інших ДПІ (а саме: ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 13.04.2012 року №725/7/22-212 (акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ МАН СТРОЙ» від 10.04.2012 року №54/22-200/34651169), Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС (акт документальної невиїзної перевірки ПП «ПРОМКОМПЛЕКТ УКРАЇНА» №422/22-417/35477839 від 26.09.2012 року), ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 16.03.2011 року №1472/7/23-213 (акт документальної невиїзної перевірки ПП «Меркурій-Д» №840/23-200/31821292 від 16.03.2011 року).

ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняла як незаперечні висновки цих ДПІ про нікчемність правочинів в ланцюгах з участю вказаних підприємств вмотивовані, зокрема, відсутністю у останніх основних засобів та трудових ресурсів, та поширила вказані висновки на правочини позивача з цими підприємствами.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у постачальника об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу не можна розцінювати як доказ фіктивності операцій з поставки товарів. Так, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт постачальником.

Таким чином, замість привласнення собі неналежних повноважень з приводу оцінки висновків інших податкових органів ДПІ у Київському районі м. Одеси належало ретельно дослідити господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «МАН Строй», ПП «ПРОМКОМПЛЕКТ УКРАЇНА», ТОВ «МИКОЛАЇВ БУДТОРГ», ПП «ІНТЕКХ-ПЛЮС», ПП «Меркурій-Д».

З матеріалів справи вбачається, що товарність операцій позивача з вказаними підприємствами підтверджують первинні документи, а саме: копія договору виконання підрядних робіт №9/8 від 01.08.2011 року, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року, копія акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, копія податкової накладної від 31.08.2011 року №43, копії виписок про операції за 12.09.2011 року та 29.09.2011 року, копії платіжних доручень №72, 83, копія договору виконання підрядних робіт №8/8 від 01.08.2011 року, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року, копія актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, копія податкової накладної від 31.08.2011 року №42, копії виписок про операції за 23.09.2011 року, копія платіжного доручення №65, копія договору виконання підрядних робіт №8/09 від 19.09.2011 року, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2011 року, копія актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, копія податкових накладних від 31.10.2011 року №47, 49, копії виписок про операції за 31.10.2011 року, 09.11.11 року, 10.11.11 року, №02.12.11 року, копії платіжних доручень №108,117, 122,145, копія договору виконання підрядних робіт №3/10 від 14.10.2011 року, копія довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року, копія актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, копії податкових накладних від 08.11.2011 року №10, 6, копії виписок про операції за 14.12.2011 року, 16.12.11 року, копії платіжних доручень №153,154, договір підряду №13 від 04.08.2011 року, копія податкової накладної від 31.08.2011 року №59, копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 року, копія актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, копія видаткової накладної від 30 серпня 2011 року, копії рахунків-фактури від 18 серпня 2011 року, копія податкової накладної від 30.08.2011 року №58, копії виписок про операції за 07.09.2011 року та 23.09.2011 року, копії платіжних доручень №73, 81, копія договору виконання підрядних робіт №109/06 від 15.06.2012 року, копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2012 року, копії актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року, копії податкових накладних від 21.06.2012 року №83,82, від 22.06.2012 року №85,84, від 25.06.2012 року №95,94,93, копії виписок про операції за 14.12.2011 року, 16.12.11 року, 26.06.2012 року, 13.08.2012 року, копії платіжних доручень №153,154,72,87, копії видаткових накладних та рахунків-фактур від 07.12.2010 року та 13.07.2011 року, копії податкових накладних від 07.12.2010року №14, від 06.12.2010 року №13, 02.11.2010 року №35, 13.07.2011 року №40, 18.08.2011 року №31, 28.09.2011 року №37, 25.10.2011 року №44, 27.10.2011 року №47, 02.12.2011 року, копії видаткових накладних та рахунків-фактур від 06.12.2010 року, 02.11.2010 року, 18.08.2011 року, 28.09.2011 року, 25.10.2011 року, 02.12.2011 року, копії виписок про операції за 18.03.2011 року, 21.07.2011 року, 18.08.2011 року, 23.09.2011 року, 30.09.2011 року, 06.10.2011 року, 11.11.2011 року, 17.11.2011 року, 20.01.2012 року, копії платіжних доручень №9,33,43,82,87,90,126,129,9, копія договору про закупівлю робіт №16 від 11.07.2011 року, додаткова угода №1 від 28.09.2011 року, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2011 року, копія акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, копія договору підряду №114, довідка від 11.12.2013 року №6-1960, лист від 12.04.2013 року, лист від 19.05.2011 року №174.

Будь-яких доказів невідповідності вказаних документів вимогам законодавства апелянт не надав.

Також, зі змісту акта перевірки слідує, що ДПІ у Київському районі м. Одеси вважає, що позивач не має право на податковий кредит у разі, якщо його контрагенти не відображають у своїй податковій звітності відповідні податкові зобов'язання, однак, колегія суддів зазначає, що така правова позиція не ґрунтується на Законі (який не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від виконання його контрагентом податкових зобов'язань) і суперечить принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець