Приговор № 37405916, 20.02.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.02.2014

Справа № 320/13582/13-к

Провадження №1-кп/320/752/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Васильцова О. В.,

при секретарі судового засідання - Назаренко І. М.,

за участю - прокурора Кулик О. О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12013080140005808 стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Приазовське, Приазовського р-ну, Запорізької області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який має середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,-

- 26 квітня 2005 року Мелітопольським мськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком 1 рік;

- 14 листопада 2005 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 16 лютого 2010 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2012 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 01 рік 05 місяців 16 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

07.12.2013 року, приблизно о 02 годині ЗО хвилин, знаходячись у дворі будинку № 121 по вул. Леніна м. Мелітополя Запорізької області ОСОБА_1, будучи раніш засудженив за вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст..185 та ч.2 ст.289 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, під час умовно-дострокового звільненні від відбування покарання, повторно, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, побачивши на території вищезазначеного двору транспортний засіб - автомобіль ВАЗ-21011 червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 8000 гривень, що належить ОСОБА_2, шляхом відчинення переднього лівого вікна, відкрив ліві передні двері вищезазначеного автомобіля, після чого, штовхаючи, перемістив автомобіль до гаражного кооперативу, що розташований у дворі будинку №2 по вул. Р.Люксембург м. Мелітополя, тим самим незаконно заволодів цим транспортним засобом, який в подальшому розукомплектував, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 8000 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 повторно вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, що кваліфікується як правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.289 КК України.

Крім того, 14.12.2013 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, у дворі будинку № 137 по вул. Леніна м. Мелітополя Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом розбиття лівого переднього вікна, з автомобіля ЗАЗ-110206, білого кольору державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, таємно викрав автомагнітолу «Піонер» вартістю 200 гривень, а також акустичну автомобільну колонку «Піонер» вартістю 100 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 300 гривень.

Своїми навмисними діями ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, 14.12.2013 року, приблизно о 05 годині 00 хвилин, знаходячись у дворі будинку № 56 по вул. Кірова м. Мелітополя Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу, з салону автомобіля «Форд-транзит», жовтого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_4, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4, а саме: домкрат, вартістю 150 гривень, набір автомобільних ключів, вартістю 45 гривень, ключ від бензобаку, вартістю 20 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 215 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, що кваліфікується як правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що 07 грудня 2013 року він повертався від свого друга. Приблизно о 02 годині 30 хвилин він проходив через двір будинку № 121 по вул..Леніна у м. Мелітополі, де побачив автомобіль ВАЗ 21011, червоного кольору. Через вікно він побачив, що передні двері не зачинені, відкрив їх та шляхом штовхання автомобіля до гаражного кооперативу по вул. Р.Люксембург, 2 у м. Мелітополі перекотив його туди. В салоні автомобіля були відсутні задні сидіння. Він зняв з автомобіля колеса, акумулятор, магнітофон та витягнув автомобільні ключі. На тачці, яка була у нього при собі, він перевіз вкрадене до пташиного ринку у м. Мелітополі та продав незнайомому чоловіку. Виручені кошти витратив на особисті потреби.

14 грудня 2013 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин він знаходився у дворі будинку № 137 по вул. Леніна у м. Мелітополі. Там побачив автомобіль ЗАЗ-1102, білого кольору. Він розбив скло на лівій передній двері та він викрав з автомобіля автомагнітолу, автомобільну колонку та автомобільні гайкові ключі, які знаходились у багажнику автомобіля. Все вкрадене він продав, кошти витратив на особисті потреби.

В цей же день, о 05 годині 00 хвилин він знаходячись у дворі будинку № 56 по вул. Кірова у м. Мелітополі, він знаходячись у дворі будинку № 56 по вул. Кірова у м. Мелітополі з автомобіля «Форд-транзит» викрав домкрат, набір автомобільних ключів, ключ від бензобаку. Викрадене він продав, виручені кошти витратив на особисті потреби.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, вона підтверджується:

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснив, що 07 грудня 2013 року він зі своєю дружиною на своєму автомобілі ВАЗ-21011 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перевозили речі до будинку № 121 по вул. Леніна у м. Мелітополі. Приблизно в 00 годин він поставив автомобіль біля будинку №121 по вул..Леніна, закрив його на замок, а праві передні двері додатково зафіксував з салону за допомогою паска безпеки. Вранці, приблизно о 07 ранку, він побачив що його автомобіля на тому місці, де він його залишив вночі немає. Він звернувся до Мелітопольського МВ с заявою про викрадення автомобіля. Того ж дня, близько о 10 годині його автомобіль був знайдений біля одного з житлових будинків на вул..Р.Люксембург. Автомобіль був розукомплектований. На ньому були відсутні усі колеса, акумулятор, автомагнітола та гайкові ключі. Пізніше працівниками міліції два з викрадених коліс йому бели повернуті.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який на досудовому слідстві показав, що увечері 14 грудня 2014 року він приїхав до своєї знайомої та залишив свій автомобіль ЗАЗ-1102 реєстраційний номер НОМЕР_2 біля будинку 137 по вул. Леніна в м.Мелітополі. Вранці 15 грудня 2013 року, коли він підійшов до свого автомобіля, він побачив, що скло на лівій двері розбито, двері відкриті, а з салону автомобіля викрадені автомагнітола «Піонер» та колонка до неї на загальну суму 300 гривень.

Цивільні позови потерпілими не були заявлені.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювались, і обмежився допитом обвинуваченого, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно; та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, характеризується за місцем проживання задовільно. Разом з тим, ОСОБА_1 вчинив низку кримінальних правопорушень (злочинів) під час умовно-дострокового звільнення від покарання, тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання без застосування ст..69 та 75 КК України, в межах санкцій, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.кокнно ання наркотичних засобів без мети збуту, діючи повторно, шляхом привласнення знайденого, нх засобів, маючиумисел

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

За ч.2 ст.185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

За ч.2 ст.289 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

На підставі частини першої ст..70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 05 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі частини першої ст..71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 16 лютого 2010 року та остаточно призначити ОСОБА_1 основне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 06 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі частини третьої ст.71 КК України приєднати до основного покарання додаткове покарання, призначене вироком від 16 лютого 2010 року у вигляді конфіскації майна.

ОСОБА_1 взяти під варту негайно у залі суду.

Строк виконання покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто 20.02 2014 року.

Речові докази у справі - дві автомобільні покришки чорного кольору, на яких мається маркування «Россава», два автомобільних диска білого кольору, автомобільна резина камери чорного кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, залишити у його володінні; легковий автомобіль ВАЗ 21011, державний номерний знак НОМЕР_1, червоного кольору, 1977 року випуску, який знаходиться на відповідальному зберігання у ОСОБА_2, залишити у його власності; домкрат автомобільний трьохтонний у чорній коробці, ключ балонний універсальний, ключі рожкові: 32/28, 22/24, 22/24, 13/14, 19/17, 19/22, 19/17, 17/4, ключі накидні: 16, 13, зубило автомобільне, викрутка плоска, ніж, молоток, передня автомобільна тормозна колодка, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_5, залишити у його власності; автомагнітола «Піонер» та акустична колонка «Піонер», які знаходяться на відповідальному зберігання у потерпілого ОСОБА_3 залишити у його власності.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_5) судові витрати, а саме витрати на проведення експертизи № 570 від 26.12.2013 року у розмірі 391 (триста дев'яносто одна) гривня 20 копійок на рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку: 813015, код ЄДРПОУ 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: