№ 37405505, 26.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р. Справа № 821/2573/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь» до Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року сільськогосподарський виробничий кооператив (далі СВК) «Промінь» звернувся до суду з адміністративним позовом до Бериславської міжрайонної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191700 від 27 червня 2013 року щодо застосування 6 530,20 грн. штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на момент застосування штрафних санкцій вже не було законодавчих підстав для притягнення до відповідальності за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік. Крім того, на думку позивача, податковою інспекцію не враховано, що підприємству було надано судом розстрочки виконання судових рішень про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

В ході розгляду первісного відповідача Бериславську міжрайонну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби замінено на правонаступника - Новокаховську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі Новокаховська ОДПІ).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позов СВК "Промінь" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бериславської МДПІ №0000191700 від 27 червня 2013 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Новокаховська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 та пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України Великоолександрівським відділенням Бериславської МДПІ здійснено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати СВК «Промінь» податків та зборів до бюджету, за результатом якої складено акт №121/171/03785148 від 14 червня 2013 року, яким зафіксовано порушення пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст. 168 ПК України, а саме: позивачем як податковим агентом несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік. За декларацією №1235 від 17 березня 2011 року з граничним терміном сплати податкового зобов'язання 17 березня 2011 року фактично позивач сплатив до бюджету ПДФО значно пізніше протягом 19 липня 2011 року - 30 травня 2013 року, прострочка склала від 140 до 821 днів.

За висновками перевірки Бериславською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191700 від 27 червня 2013 року про застосування 6 530, 20 грн. (20% від несвоєчасно сплаченого податку) за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання відповідно до ст. 126 ПК України.

Декларацію з податку на доходи фізичних осіб №1235 від 17 березня 2011 року сторонами суду не надано. З відомостей зворотного боку облікової картки позивача по ПДФО за 2011 рік вбачається відображення податковою інспекцією в даній картці суму заборгованості за декларацією №1235 станом на 01 січня 2011 року в сумі 329 527, 82 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальності за ст. 126 ПК України підлягав платник податків, який несвоєчасно сплачує суму грошового зобов'язання. Разом з тим, позивач є податковим агентом, що несвоєчасно сплачує суму податкового боргу, який виник до набрання чинності ПК України і, тому, не має підстав для застосування до позивача відповідальності згідно з ст. 126 ПК України.

Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги, що за нормами законодавства, діючого у 2010 році та раніше (Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" №2181-111), податкові агенти, які нараховували, утримували з платників але несвоєчасно перераховували ПДФО до бюджету, не несли відповідальності за таке несвоєчасне перерахування у вигляді штрафних санкцій, оскільки борг по даному податку не вважався ані податковим боргом, ані податковим зобов'язанням, враховуючи що податковий розрахунок ф. №1 ДФ не вважався декларацією в розумінні Закону №2181-ІІІ, узгодження суми податкового зобов'язання з даного податку не відбувалось, картки особових рахунків зазначеного податку податковим органом не велись, не застосовувались такі заходи як надіслання податкових вимог та поширення податкової застави на активи боржника.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг позивача, який рахується станом на 01 січня 2011 року був примусово стягнутий судовими рішеннями, та судом надані розстрочення по виконанню цих рішень, тому суд вважає, що строки сплати заборгованості по ПДФО за період до 01 січня 2011 року були узгодженні в судовому порядку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу «а» п.176.2 ст. 176 ПК України (в редакції, що діяла як на час подання позивачем розрахунку, та і на час прийняття оскаржуваного рішення), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п.126.1 ст. 126 цього Кодексу, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Для того, щоб з'ясувати питання своєчасності сплати податку відносно позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПК України (в редакції, що діяла на момент подання декларації №1235 від 17 березня 2011 року), податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Таким чином, якщо податковий агент нараховував оподатковуваний дохід на користь платника податку, проте не виплачував його, то для нього своєчасною сплатою податку була дата виплати доходу.

Згідно із Законом №3609-VI від 07 липня 2011 року, пункт 168.1 ст. 168 ПК України було доповнено підпунктом 168.1.5, відповідно до якого, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Тобто, з 07 липня 2011 року, своєчасність сплати податку вже була пов'язана з нарахуванням оподаткованого доходу, а не з його виплатою.

Отже, якщо б позивач довів, що на час подання декларації №1235 від 17 березня 2011 року він лише нарахував доходи платникам податків, але не виплатив їх, то тоді, не було б підстав стверджувати про виникнення у нього узгодженого податкового зобов'язання станом на 17 березня 2011 року, оскільки Закон пов'язував обов'язок сплати податку до бюджету лише у разі виплати доходу.

Таке зобов'язання виникло б у позивача (навіть і при невиплаті оподатковуваного доходу) лише у липні 2011 року, тобто після доповнення п.168.1 ст. 168 ПК України підпунктом 168.1.5. Відповідно, кількість разів сплати податку з затримкою, яка перелічена в таблиці акта перевірки (а.с.6) мала б бути зменшена, оскільки сплата позивачем податку в липні 2011 року вважалась би своєчасною.

Разом з тим, позивачем не доведено, що на час подання декларації №1235 від 17 березня 2011 року він лише нарахував дохід платникам податків у 2011 році, але не виплатив його, відповідно, не має підстав вважати, що у нього не виникло узгодженого податкового зобов'язання з ПДФО станом на 17 березня 2011 року.

За таких обставин, які вказують на те, що у першому кварталі 2011 року позивач при виплаті оподатковуваних доходів на користь платників податків не сплатив своєчасно ПДФО до бюджету, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Також, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на стягнення судовими рішеннями податкового боргу з позивача, який рахується станом на 01 січня 2011 року, оскільки, як було доведено вище, спірні правовідносини стосуються податкового боргу, який виник після 01 січня 2011 року, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку при виплаті доходів у 2011 році.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити СВК «Промінь» у задоволенні позовних вимог до Новокаховської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити сільськогосподарському виробничому кооперативу «Промінь» у задоволенні позову до Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191700 від 27 червня 2013 року щодо застосування 6 530,20 грн. штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець